Переклад тексту пісні Dead End - Blinded By Faith

Dead End (оригінал)

We shared the same name
We played the same game
This game called existence
But you were just a bit too intense
You looked at life with a paranoid stare
Trapped in your personal nightmare
You thought you were caught in a dead end
With both legs stuck in a quicksand
There was a hole inside of you
But you wouldn’t admit it was true
Filling the void with booze and dope
Around your throat, you tightened the rope
You had already lost touch
You were far away and out of reach
I felt guilty, but can one help
A lonely man who strangles himself?
Life can be fucking cruel
It always changes its own rules
You stopped to play like a fool
With a twelve gauges in the mouth
You pulled the trigger and that’s all
Brains splattered on the white wall
You left a letter on the bedside table
Wherein you wrote your last sick fable
I’ll always remember this cemetery
And the end of your funeral ceremony
The sun was too bright, splashing its light
But deep inside my heart it was dark as night
I saw this little box full of ashes
And wondered: «Is it all that remains of your past?»
No, you’re not condemned to the void
My memories can never be destroyed

Dead End (переклад)

У нас одне ім’я
Ми грали в одну гру
Ця гра називається існуванням
Але ви були просто занадто напружені
Ви дивилися на життя параноїдальним поглядом
У пастці свого особистого кошмару
Ви думали, що потрапили в тупик
З обома ногами, які застрягли в піску
У вас була дірка
Але ви б не визнали, що це правда
Заповнення порожнечі випивкою та дурманом
Навколо свого горла ти натягнув мотузку
Ви вже втратили зв'язок
Ви були далеко й поза досяжністю
Я почувався винним, але чи можна допомогти
Самотній чоловік, який душить себе?
Життя може бути до біса жорстоким
Він завжди змінює власні правила
Ти перестав грати, як дурень
З дванадцятьма калібрами в роті
Ти натиснув на курок і все
Мізки бризнули на білу стіну
Ви залишили лист на тумбочці
Де ти написав свою останню хвору байку
Я завжди пам’ятатиму це кладовище
І кінець вашої похоронної церемонії
Сонце було надто яскравим, розбризкуючи своє світло
Але глибоко в моєму серці було темно, як ніч
Я бачив цю коробочку, повну попелу
І дивувався: «Це все, що залишилося від твого минулого?»
Ні, ви не приречені на порожнечу
Мої спогади ніколи не можна знищити