| Снова, в полночь, слышу чей-то голос,
| Знову, опівночі, чую чийсь голос,
|
| Шепчет имя, манит и зовёт меня.
| Шепче ім'я, манить і кличе мене.
|
| И белым туманом на стеклах чей-то вздох оставлен.
| І білим туманом на шибках чийсь зітхання залишений.
|
| И гаснет вдруг пламя, хотя нет ветра.
| І гасне раптом полум'я, хоч немає вітру.
|
| Вижу тень я, кто-то в чёрном y окна...
| Бачу тінь я, хтось у чорному вікні...
|
| Кто ты?
| Хто ти?
|
| Наказанье или милость?
| Покарання чи милість?
|
| Кто ты?
| Хто ти?
|
| Отрекаться не спеши.
| Зрікатися не поспішай.
|
| Может
| Може
|
| За душой моей явилась,
| За душею моєю з'явилася,
|
| Только нет души.
| Тільки нема душі.
|
| Проклят, брошен, словно камень с неба.
| Проклятий, кинутий, наче камінь із неба.
|
| Страшно падать, только ждать ещё страшней...
| Страшно падати, тільки чекати ще страшніше.
|
| Всё помнить и жаждать любви, но быть распятым ею
| Все пам'ятати і жадати кохання, але бути розп'ятим нею
|
| И мчаться к безумью, услышав голос.
| І мчати до божевілля, почувши голос.
|
| Ровно в полночь снова тень идёт ко мне...
| Рівно опівночі знову тінь йде до мене.
|
| Кто ты?
| Хто ти?
|
| Наказанье или милость?
| Покарання чи милість?
|
| Кто ты?
| Хто ти?
|
| Отрекаться не спеши.
| Зрікатися не поспішай.
|
| Может
| Може
|
| За душой моей явилась,
| За душею моєю з'явилася,
|
| Только нет души | Тільки немає душі |