Переклад тексту пісні Колизей - Ария

Колизей (оригінал)

Боги прокляли спятивший Рим, город брошенных женщин и калек.
Здесь глотают отравленный дым, режут лезвием вены.
Здесь по праздникам ходят смотреть, как в агонии бьется человек,
Как пирует свирепая смерть в желтом круге арены.
Сила приносит свободу, побеждай и станешь звездой, а может, обретешь покой.
Твой враг в пыли, жалок и слаб, загнанный зверь, раненый раб.
Еще секунда и скажет "Убей!"
перст императора.
"Святой судьбе не прекословь," - воет толпа, чувствует кровь.
Не стоит скорби ни жен, ни друзей.
Жизнь гладиатора - Колизей!
Словно псы, что дерутся за кость, обреченные рвут друг другу плоть.
В их глазах не азарт и не злость, ничего, кроме боли.
Ты один не сломался, не лег от ударов, хранил тебя Господь.
Видишь, Цезарь сошел на песок наградить тебя волей.
Сила приносит свободу, побеждай и станешь звездой, а может, обретешь покой.
Твой враг в пыли, жалок и слаб, загнанный зверь, раненый раб.
Еще секунда и скажет "Убей!"
перст императора.
"Святой судьбе не прекословь," - воет толпа, чувствует кровь.
Не стоит скорби ни жен, ни друзей.
Жизнь гладиатора - Колизей!
Помнишь, ты ведь помнишь - ты был гордым, мудрым вождем.
Помнишь, ты ведь помнишь, как вошли солдаты в твой дом.
Ты встречал рассвет среди выжженных скал!
Время шло, и вот час расплаты настал!
Хлеба и зрелищ народу через край!
Сила приносит свободу, побеждай!
Твой враг в пыли - жалок и слаб;
Загнанный зверь, раненый раб -
И выбил искры из серых камней меч гладиатора...
"Святой судьбе не прекословь," - воет толпа, чувствует кровь.
Не стоит скорби ни жен, ни друзей.
Жизнь императора - Колизей!
Колизей!

(переклад)

Боги прокляли збентежений Рим, місто покинутих жінок і калік.
Тут ковтають отруєний дим, ріжуть лезом вени.
Тут у свята ходять дивитися, як в агонії б'ється людина,
Як бенкетує люта смерть у жовтому колі арени.
Сила приносить свободу, перемагай і станеш зіркою, а може, здобудеш спокій.
Твій ворог у пилюці, жалюгідний і слабкий, загнаний звір, поранений раб.
Ще секунда і скаже "Убий!"
перст імператора.
"Святій долі не запереч," - виє натовп, відчуває кров.
Не варто скорботи ні дружин, ні друзів.
Життя гладіатора - Колізей!
Немов пси, що б'ються за кістку, приречені рвуть одне одному тіло.
В їхніх очах не азарт і не агресивність, нічого, крім болю.
Ти один не зламався, не ліг від ударів, берегв тебе Господь.
Бачиш, Цезар зійшов на пісок нагородити тебе волею.
Сила приносить свободу, перемагай і станеш зіркою, а може, здобудеш спокій.
Твій ворог у пилюці, жалюгідний і слабкий, загнаний звір, поранений раб.
Ще секунда і скаже "Убий!"
перст імператора.
"Святій долі не запереч," - виє натовп, відчуває кров.
Не варто скорботи ні дружин, ні друзів.
Життя гладіатора - Колізей!
Пам'ятаєш, адже ти пам'ятаєш - ти був гордим, мудрим вождем.
Пам'ятаєш, ти ж пам'ятаєш, як увійшли солдати до твоєї хати.
Ти зустрічав світанок серед випалених скель!
Час минав, і ось час розплати настав!
Хліба та видовищ народу через край!
Сила приносить волю, перемагай!
Твій ворог у пилу - жалюгідний і слабкий;
Загнаний звір, поранений раб
І вибив іскри з сірого каміння меч гладіатора...
"Святій долі не запереч," - виє натовп, відчуває кров.
Не варто скорботи ні дружин, ні друзів.
Життя імператора - Колізей!
Колізей!