Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Хулиганы, виконавця - Andery Toronto. Пісня з альбому Чёрный, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 14.07.2020
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Media Land
Мова пісні: Російська мова
Хулиганы(оригінал) |
Мы не читали много книг но почитали старших |
Дети городских окраин, сталинских пятиэтажек |
Сутки напролёт мы в том обшарпанном подвале |
Рисовали свою жизнь не по-детски так мечтая |
Никто тогда не знал куда нас заведёт эта дорога |
Кто уедет по статье кто раньше всех увидит бога |
Кто погрязнет в нищете, кто словит суммы на счета |
Кого увидят на щите а кого со щитом в руках |
Где был страх, когда мы раз за разом шли на дело |
Когда громкий звук сирены, пробивает тело |
Братик ты беги, я если чё возьму удар весь на себя |
Всё что сумеешь унести потом поделим как семья |
Как семья, в моменте нам казалось невозможным |
То что время может раскидать по жизни нас куда попало |
Что однажды наша дружба тоже станет прошлым |
Как все сутки напролёт в стенах того подвала |
Время залечи мою душу |
Память обезболь мои раны |
Когда вспоминаю про дружбу |
Как там мои пацаны-хулиганы |
Я не предал мечту она всегда мне придавала силы |
По пути не моросил как дождь когда все моросили |
На квартале в чёрной тачке дым и фришные биты |
Рядом пацаны которым нет цены, снова в дебрях суеты |
Молодые без мозгов и тормозов |
Летели каждый к своей цели, будто слыша чей-то зов |
Мы как птицы сбились в стаю, так гораздо веселей |
До краёв полные веры пацаны из неполных семей |
Мимо статей, по красоте , путь на простоте, |
Мы просто те, кто мчат вперёд по взлётной полосе |
Тут каждый знает что когда-нибудь поднимется |
Но там в конце пути думаю вряд ли это ценится |
Мы светимся как звёзды но не те что на экранах |
У нас настрой серьёзный брат ищи нас в депутатах |
Мы видели всё то что не покажет вам массмедиа |
И искренне хотим чтобы этого не видели наши дети |
(переклад) |
Ми не читали багато книг але шанували старших |
Діти міських околиць, сталінських п'ятиповерхівок |
Добу безперервно ми в тому обшарпаному підвалі |
Малювали своє життя не по-дитячому так мріючи |
Ніхто тоді не знав, куди нас заведе ця дорога |
Хто поїде за статтею хто раніше за всіх побачить бога |
Хто забруднить у злиднях, хто зловить суми на рахунки |
Кого побачать на щиті, а кого зі щитом у руках |
Де був страх, коли ми щоразу йшли на справу |
Коли гучний звук сирени, пробиває тіло |
Братику ти біжи, я якщо че візьму удар весь на себе |
Все що зумієш забрати потім поділимо як сім'я |
Як сім'я, у моменті нам здавалося неможливим |
Те, що час може розкидати життя нам куди попало |
Що якось наша дружба теж стане минулим |
Як всю добу безперервно в стінах того підвалу |
Час залікувати мою душу |
Пам'ять знеболю мої рани |
Коли згадую про дружбу |
Як там мої пацани-хулігани |
Я не зрадив мрію вона завжди мені надавала сили |
По дорозі не морошив як дощ, коли всі моросили |
На кварталі в чорній тачці дим та фришні біти |
Поруч пацани яким немає ціни, знову в нетрях суєти |
Молоді без мізків та гальм |
Летіли кожен до своєї мети, ніби чуючи чийсь поклик |
Ми як птахи збилися в зграю, так набагато веселіше |
До країв повні віри пацани з неповних сімей |
Мимо статей, по красі, шлях на простоті, |
Ми просто ті, хто мчать вперед по злітній смузі |
Тут кожен знає що колись підніметься |
Але там наприкінці шляху думаю навряд чи це цінується |
Ми світимося як зірки але не ті що на екранах |
У нас настрій серйозний брат |
Ми бачили все те, що не покаже вам масмедіа |
І щиро хочемо, щоб цього не бачили наші діти |