| Ничего на свете лучше нету, | Немає в світі скарбу ціннішого, |
| Чем бродить друзьям по белу свету. | Аніж шляхами білими з друзями блукати. |
| Тем, кто дружен, не страшны тревоги, | Той, хто єднає серця — не боїться бур та сум’яття, |
| Нам любые дороги дороги, | Нам шлях будь-який — мов скарб, мов крила вітру, |
| Нам любые дороги дороги. | Нам шлях будь-який — мов скарб, мов крила вітру. |
| |
| Ла-ла-ла-ла-ла-ла ла-ла-ла-ла-ла | Ла-ла-ла-ла-ла-ла ла-ла-ла-ла-ла |
| Ла-ла-ла-е е-е е-е | Ла-ла-ла-є є-є є-є |
| |
| Мы своё призванье не забудем - | Я не забуду подвигу покликання — |
| Смех и радость мы приносим людям. | Сміх і світлу радість до людей ми несемо. |
| Нам дворцов заманчивые своды | Манливі зали палаців для нас — як маревне видиво, |
| Не заменят никогда свободы, | Вони не зможуть змінити подиху свободи, |
| Не заменят никогда свободы. | Вони не зможуть змінити подиху свободи. |
| |
| Ла-ла-ла-ла-ла-лала-ла-ла-ла-ла | Ла-ла-ла-ла-ла-лала-ла-ла-ла-ла |
| Ла-ла-ла-е е-е е-е | Ла-ла-ла-є є-є є-є |
| |
| Наш ковёр - цветочная поляна, | Наш килим — квіткове безкрає надвечір'я, |
| Наши стены - сосны-великаны. | Наші стіни — стрункі сторожі-сосни. |
| Наша крыша - небо голубое, | Наш дах — неба прозоре прохолодне склепіння, |
| Наше счастье - жить такой судьбою, | Наше щастя — приймати цю долю, немов весну, |
| Наше счастье - жить такой судьбою. | Наше щастя — приймати цю долю, немов весну. |
| |
| Ла-ла-ла-ла-ла-лала-ла-ла-ла-ла | Ла-ла-ла-ла-ла-лала-ла-ла-ла-ла |
| Ла-ла-ла ла-ла-ла-ла-ла | Ла-ла-ла ла-ла-ла-ла-ла |
| Е — ее — ее | Є — єє — єє |