| Ми шукали непорушних істин,
|
| Ми словами грали, горя,
|
| Свято вірячи в могутність думки,
|
| Тільки час витратили даремно.
|
| Звали в світлі дали і самі
|
| Піднімалися і падали знову,
|
| Тільки так і залишилися лише словами
|
| Наші Віра, Надія, Любов.
|
| Ми живемо в очікуванні дива,
|
| І біда, як між пальців вода.
|
| Наш девіз - ми прийшли нізвідки,
|
| Наш спадок— зникати без сліду.
|
| І біжимо ми, не чіпаючи з місця,
|
| І спішаємо ми, намагаючись відстати,
|
| І будь-які надії помруть з нами разом,
|
| Помруть і народяться знову.
|
| І, тривоги зустрічаючи з усмішкою,
|
| Проводячи успіх без сліз,
|
| Ми готові визнати всі помилки
|
| І відповісти на кожне питання.
|
| Ми втомилися, ми загнані в кут,
|
| Наші прикрості всім напоказ,
|
| І не вірячи собі, ми чужі один одному, —
|
| Ми чимось схожі на вас.
|
| Ви, можливо, сильніший і молодший,
|
| Ну, а ми, — це те, що на вас чекає.
|
| Порожнеча, самотність, теж теж
|
| На шляху вас може знайде.
|
| І померкнуть манливі дали,
|
| І охолоне кипляча кров,
|
| Але поки ми ще нікому не продали
|
| Нашу ВІРУ, НАДІЮ, КОХАННЯ.
|
| Але поки ми ще нікому не продали
|
| Нашу ВІРУ, НАДІЮ, КОХАННЯ. |