| Давно-давно я с вами не был вместе,
| Давно-давно я з вами не був разом,
|
| И вы, конечно, вспомнив про меня,
| І ви, звичайно, згадавши про мене,
|
| Рукой махнёте — никаких известий,
| Рукою махнете - ніяких звісток,
|
| Он где-то очень далеко, друзья.
| Він десь дуже далеко, друзі.
|
| Не верьте злому этому навету,
| Не вірте злому цьому наклепу,
|
| Прервите тот надуманный рассказ.
| Перервіть ту надуману розповідь.
|
| Такого края не было и нету,
| Такого краю не було і немає,
|
| А если был, то задолго до нас.
| А якщо був, то задовго до нас.
|
| И кто бывал когда-то в этом крае,
| І хто бував колись у цьому краї,
|
| Тот не узнал бы нынче этих мест —
| Той не пізнав би нині цих місць —
|
| Огнями строек небо озаряя,
| Вогнями будівництв небо осяючи,
|
| Растут посёлки новые окрест.
| Зростають селища нові навколишні.
|
| И от Москвы до нас гораздо ближе,
| І від Москви до нас набагато ближче,
|
| Чем было раньше. | Чим було раніше. |
| Мы тут, как и вы,
| Ми тут, як і ви,
|
| Живём и любим, трудимся и дышим
| Живемо і любимо, працюємо і дихаємо
|
| Одним и тем же воздухом Москвы.
| Одним і тим самим повітрям Москви.
|
| У нас зима в свои права вступила,
| У нас зима у свої права вступила,
|
| Такая, что и рассказать нельзя.
| Така, що й розказати не можна.
|
| Вот так мы и живём, а то, что было,
| Ось так ми і живемо, а то, що було,
|
| Давно ушло в историю, друзья. | Давно пішло в історію, друзі. |