Переклад тексту пісні У моей чашки - Зоя Ященко, Белая Гвардия

У моей чашки (оригінал)

У моей чашки нет дна.
Я хотела напиться, колодец нашла,
И воды зачерпнула, к губам поднесла,
Но у моей чашки нет дна.
Поперек дороги мне встала река,
Мне что-то шептали ее берега.
Я хотела уплыть, я в лодку вошла,
Но у моей лодки нет весла.
Я хотела позвать Его, голос пропал.
Только серые совы слетелись на зов.
Он меня не услышал, меня не узнал,
Теперь у моей песни нет слов.
Но и это не страшно, а страшно то,
Что это не сон, тут не видно конца.
Я стою под звездами в дырявом пальто,
И на мне, о Господи, нет лица.
А в этом городе не пахнут цветы,
И от этого становится еще страшней.
А эти окна слепы, как кроты,
А эти деревья не пускают корней.
А в газетах пишут, наступила весна.
В газетах пишут, в основном, о весне.
А у моей чашки нет дна,
А я, о Господи, на самом дне.
Я лежу, как кошка, свернувшись в калач,
А звезд уже не видно из-за скопища туч.
Я смотрю сквозь ресницы на розовый мяч,
От которого тянется единственный луч.

(переклад)

У моєї чашки немає дна.
Я хотіла напитися, колодязь знайшла,
І води зачерпнула, до губ піднесла,
Але у моєї чашки немає дна.
Поперек дороги мені встала річка,
Мені щось шепотіли її береги.
Я хотіла спливти, я в човна увійшла,
Але у мого човна немає весла.
Я хотіла покликати Його, голос зник.
Тільки сірі сови злетілися на поклик.
Він мене не почув, мене не дізнався,
Тепер у моєї пісні немає слів.
Але і це не страшно, а страшно те,
Що це не сон, тут не видно кінця.
Я стою під зірками в дірявому пальті,
І на мені, о Господи, немає особи.
А в цьому місті не пахнуть квіти,
І від цього стає ще страшніше.
А ці вікна сліпі, як кроти,
А ці дерева не пускають коріння.
А в газетах пишуть, настала весна.
У газетах пишуть, в основному, про весну.
А у моєї чашки немає дна,
А я, о Господи, на самому дні.
Я лежу, як кішка, згорнувшись у калач,
А зірок уже не видно через скупчення хмар.
Я дивлюсь крізь вії на рожевий м'яч,
Від якого тягнеться єдиний промінь.