| Пізньовіччя. |
| Танення вічного льоду
|
| Льється рікою черга в нікуди
|
| Повз селищ, повз порожні міста
|
| А я той останній, за яким лише потоп,
|
| Тільки потоп...
|
| Звірили почерк, видали візу та чек
|
| Але одинаків не беруть на цей ковчег
|
| Вивезуть карами, висвітлять фарами.
|
| Тільки парами тільки парами
|
| А одинаків не беруть на цей ковчег
|
| На цей ковчег.
|
| Тикаюсь у спини, довіряюсь будь-якому плащу
|
| Але половину навряд чи вже знайду
|
| Де ти, мій нічийний, непарний мій маячок?
|
| У цих осередках не вистачає когось ще, когось ще.
|
| А світ знеструмлений, оголошений останній нічліг
|
| Але одинаків не беруть на цей ковчег
|
| Там за ангарами висвітлять фарами,
|
| Тільки парами, лише парами
|
| А одинаків не беруть на цей ковчег.
|
| Скільки утопій кинуто не бережу
|
| Я незручний, я нікуди не біжу
|
| Небо не стане свій сценарій змінювати
|
| Значить Титанік вирушає в дорогу без мене
|
| У дорогу без мене...
|
| Мені серед інших місць на ньому не знайти
|
| Для одинаків будуть інші шляхи
|
| Тільки загриміло - і понесло мене
|
| Чиїми вішками з соломинок
|
| Для одинаків будуть інші шляхи
|
| Інші шляхи.
|
| Звірили почерк, видали візу та чек
|
| Але одинаків не беруть на цей ковчег
|
| Висвітлять фарами, зустрінуть фанфарами
|
| Тільки парами, лише парами
|
| А одинаків не беруть на цей ковчег
|
| І на цей ковчег
|
| І на цей ковчег...
|
| - І справді, навіщо? |