Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Паводок , виконавця - Зимовье зверей. Пісня з альбому Оба неба, у жанрі Русский рокДата випуску: 14.04.2013
Лейбл звукозапису: Бомба Питер
Мова пісні: Російська мова
Паводок(оригінал) |
| Зима обуглила скворечники. |
| Весна размыла снежных дев. |
| Но Лето с Осенью по-прежнему |
| Гуляют, шапок не надев. |
| Проталин выцветшие фантики |
| Пестрят под снежным сургучом… |
| Не новички в стране романтики — |
| Мы вспоминаем, что почём. |
| По золочёным траекториям |
| Мы плыли в такт, и каждый знал, |
| Что всем осенним предысториям |
| Весной придет полуфинал, |
| Но мы решились на терпение, |
| Мы опровергли вещих сов |
| И растянули то затмение |
| На восемь световых часов. |
| Это паводок. |
| Это паводок. |
| Это паводок на Неве… |
| Под колпаком у бога-повара |
| Мы стали — соль в его еде |
| И, в оба неба глядя поровну, |
| Скользили по одной воде, |
| А он закручивал конвертами |
| И жёг немедленным огнём, |
| Чтоб друг для друга интровертами |
| Мы оставались только днём. |
| И то, что чудилось за месть иным, |
| Стекало оловом в печать, |
| И стало противоестественным |
| Друг другу что-то не прощать. |
| И грызунов железной совести |
| Я прятал на девятом дне |
| И рассыпался в невесомости |
| По Петроградской стороне. |
| Это паводок. |
| Это паводок. |
| Это паводок в голове… |
| Но, зацепившийся за дерево, |
| Кондуктор наш недоглядел, |
| Что всё давным-давно поделено |
| И каждый третий не у дел — |
| В том мире, где с собою ладил я, |
| Но не во всём и не всегда, |
| Где Вечно Новая Голландия |
| Граничит с Площадью Труда. |
| И проливными коридорами |
| Я возвращался в круг комет, |
| Где ночь колумбовыми шторами |
| Нам приоткрыла новый свет, |
| Когда сердца лишились юности, |
| И осторожности — умы, |
| Чтоб так легко с собой июль нести |
| Сугробами большой зимы… |
| Это паводок. |
| Это паводок. |
| Это паводок, но не верь… |
| (переклад) |
| Зима обвуглила шпаківні. |
| Весна розмила снігових дів. |
| Але Літо з Восени як і раніше |
| Гуляють, шапок не надів. |
| Проталін вицвілі фантики |
| Стукають під сніговим сургучем. |
| Не новачки в країні романтики — |
| Ми згадуємо, що чому. |
| За позолоченими траєкторіями |
| Ми пливли в такт, і кожен знав, |
| Що всім осіннім передісторіям |
| Весною прийде півфінал, |
| Але ми зважилися на терпіння, |
| Ми спростували речових сов |
| І розтягнули те затемнення |
| На восем світлових годин. |
| Це паводок. |
| Це паводок. |
| Це паводок на Неві... |
| Під ковпаком у бога-кухаря |
| Ми стали — сіль у його їжі |
| І, в обидва небо дивлячись порівну, |
| Ковзали по одній воді, |
| А він закручував конвертами |
| Іпал негайним вогнем, |
| Щоб один для одного інтровертами |
| Ми залишалися лише вдень. |
| І те, що здавалося за місце іншим, |
| Стекало оловом у пресі, |
| І стало протиприродним |
| Один одному щось не прощати. |
| І гризунів залізного сумління |
| Я хував на дев'ятому дні |
| І розсипався в невагомості |
| По Петроградській стороні. |
| Це паводок. |
| Це паводок. |
| Це паводок у голові… |
| Але, що зачепився за дерево, |
| Кондуктор наш недодивився, |
| Що все давним-давно поділено |
| І кожен третій не у справ — |
| У тому світі, де з собою лагодив я, |
| Але не у всьому і не завжди, |
| Де Вічно Нова Голландія |
| Межує з Площею Праці. |
| І проливними коридорами |
| Я повертався в круг комет, |
| Де ніч колумбовими шторами |
| Нам відкрила нове світло, |
| Коли серця втратили юність, |
| І обережності — уми, |
| Щоб так легко з собою липень нести |
| Кучугурами великої зими. |
| Це паводок. |
| Це паводок. |
| Це паводок, але не вір… |