Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Rue Saint-Vincent, виконавця - Yves Montand. Пісня з альбому Grands succès, у жанрі Эстрада
Дата випуску: 17.11.2010
Лейбл звукозапису: Audioland
Мова пісні: Французька
Rue Saint-Vincent(оригінал) |
Elle avait sous sa toque de martre |
Sur la butte Montmartre |
Un p’tit air innocent |
On l’appelait rose, elle était belle |
Elle sentait bon la fleur nouvelle |
Rue Saint-Vincent |
Elle avait pas connu son père |
Elle avait plus d’mère |
Et depuis 1900 |
Elle d’meurait chez sa vieille aïeule |
Où qu’elle s'élevait comme ça, toute seule |
Rue Saint-Vincent |
Elle travaillait déjà pour vivre |
Et les soirs de givre |
Dans l’froid noir et glaçant |
Son p’tit fichu sur les épaules |
Elle rentrait par la rue des Saules |
Rue Saint-Vincent |
Elle voyait dans les nuit gelées |
La nappe étoilée |
Et la lune en croissant |
Qui brillait, blanche et fatidique |
Sur la p’tite croix d’la basilique |
Rue Saint-Vincent |
L'été, par les chauds crépuscules |
L’a rencontrét Jules |
Qu'était si caressant |
Qu’elle restait la soirée entière |
Avec lui près du vieux cimetière |
Rue Saint-Vincent |
Mais je p’tit Jules était d’la tierce |
Qui soutient la gerce |
Aussi l’adolescent |
Voyant qu’elle marchait pas au pantre |
D’un coup d’surin lui troua l’ventre |
Rue Saint-Vincent |
Quand ils l’ont couché sur la planche |
Elle était toute blanche |
Même qu’en l’ensevelissant |
Les croque-morts disaient qu’la pauvre gosse |
Était crevée l’soir de sa noce |
Rue Saint-Vincent |
Elle avait une belle toque de martre |
Sur la butte Montmartre |
Un p’tit air innocent |
On l’appelait rose, elle était belle |
Elle sentait bon la fleur nouvelle |
Rue Saint-Vincent |
(переклад) |
У неї була під соболиною шапкою |
На пагорбі Монмартр |
Трохи невинний погляд |
Ми називали її трояндою, вона була гарна |
Вона пахла новою квіткою |
Вулиця Сент-Вінсента |
Вона не знала свого батька |
У неї вже не було матері |
А з 1900 р |
Вона вмирала зі своєю старою бабусею |
Де б вона не стояла так, зовсім сама |
Вулиця Сент-Вінсента |
Вона вже працювала на життя |
І вечори морозні |
У чорний і морозний мороз |
Її маленький шарф на плечах |
Вона заходила на вулицю де Соль |
Вулиця Сент-Вінсента |
Вона бачила в замерзлі ночі |
Зоряна скатертина |
І півмісяць |
Той сяяв, білий і доленосний |
На малому хресті базиліки |
Вулиця Сент-Вінсента |
Влітку, біля теплих сутінків |
Зустрів його Жюль |
Що так пестило |
Щоб вона залишилася цілий вечір |
З ним біля старого кладовища |
Вулиця Сент-Вінсента |
Але я, маленький Жюль, був третім |
Хто підтримує кап |
Також підліток |
Побачивши, що вона не ходить |
Раптом він проколов собі живіт |
Вулиця Сент-Вінсента |
Коли поклали його на дошку |
Вона була вся біла |
Навіть поховавши його |
Гробарі сказали, що бідний малюк |
У шлюбну ніч була виснажена |
Вулиця Сент-Вінсента |
У неї була гарна соболина шапка |
На пагорбі Монмартр |
Трохи невинний погляд |
Ми називали її трояндою, вона була гарна |
Вона пахла новою квіткою |
Вулиця Сент-Вінсента |