| Темрява заповнює куточки моїх опухлих очей
|
| Земля навколо мене не видає звуку
|
| Мені б хотілося, щоб це був сон, але настав час усвідомити
|
| Я все ще живий, але в шести футах під землею
|
| Мало повітря, мало часу
|
| Надії не надто багато
|
| У моїй свідомості секунди здаються годинами
|
| У чорній темряві я міг би втратити розум
|
| Паніка тече, як лід, по моїх венах
|
| Я чую їхній приглушений сміх
|
| Чи можуть вони чути мої крики?
|
| Зараз це не має значення, тому що їм байдуже
|
| Для них це все нешкідливий п’яний жарт
|
| Я не можу сміятися, бо закінчується повітря
|
| Тиха темрява наповнює мої вуха й очі
|
| (Задушене життя)
|
| У пастці Землі моє тіло кричить
|
| Смерть знизу повзе повільно
|
| (Задушене життя)
|
| Я усвідомлюю, що це пекло не сон… так
|
| Мої очі закриті
|
| З брудом, що запечатує мою могилу
|
| Моє дихання постійно стає коротшим
|
| Усе, що я чую — тишу, але я не один
|
| Комахи так само, як озноб, пробігають по моєму хребту
|
| Тиха темрява наповнює мої вуха й очі
|
| (Задушене життя)
|
| У пастці Землі моє тіло кричить
|
| Смерть знизу повзе повільно
|
| (Задушене життя)
|
| Я усвідомлюю, що це пекло не сон
|
| У моєму кровотоці зараз є опариші
|
| І бруд під моєю шкірою
|
| Не буду спочивати з миром, поки не дізнаюся
|
| За мою смерть помстилося
|
| Запах тут прогіркуватий
|
| Мій подих пахне гріхом
|
| Похований живцем, мій труп повстане
|
| Помста криється глибоко всередині
|
| Моя душа лізе вгору крізь Бруд
|
| Щоб переслідувати Землю вгорі
|
| Помста — це страшенний пошук
|
| Сьогодні ввечері немає любові
|
| І тим безпорадним винуватцям
|
| Я буду тхнути катастрофою
|
| І тільки тоді я спочиватиму з миром
|
| На всю вічність |