Переклад тексту пісні Песенка про собаку Тябу - Виктор Берковский

Песенка про собаку Тябу (оригінал)

О сладкий миг, когда старик
Накрутит шарф по самый нос
И скажет псу: «А ну-ка, пес, пойдем во дворик!»
А во дворе идет снежок,
И скажет псу: «Привет, дружок!»
Незлобный дворник, дядя Костя, алкоголик.
У дяди Кости левых нет доходов,
Зато есть бак для пищевых отходов,
Зато у дяди Кости в этом баке
Всегда найдутся кости для собаки.
Я рассказать вам не могу,
Как много меток на снегу, —
Их понимать умеет каждая собака:
Над этой лапу задирал
Боксер по кличке Адмирал,
А вот здесь пинчер — мелкий хлыщ и задавака.
Мы дружим со слюнявым Адмиралом,
Он был и остается добрым малым,
А пинчера гоняли и гоняем
За то, что он, каналья, невменяем.
Увы, бывают времена,
Когда, криклива и дурна,
Во двор выходит злая дворничиха Клава.
Она не любит старика,
Она кричит издалека,
Что у нее на старика, мол, есть управа.
Нам дела нет до бабы бестолковой,
Но к ней гуляет Вася-участковый,
И Вася вместе с ней не одобряет,
Когда собачка травку удобряет.
Как хорошо, о боже мой,
Со стариком идти домой,
Покинув двор, где ты как вор и правит злоба.
Старик поближе к огоньку,
А пес поближе к старику,
И оба-два сидим, и радуемся оба.
Старик себе заварит черный кофий,
Чтоб справиться с проблемой мировою,
А пес себе без всяких философий
Завалится на лапы головою.

(переклад)

О солодка мить, коли старий
Накрутить шарф по самий ніс
І скаже псові: «А-ну, пес, ходімо у дворик!»
А в дворі йде сніжок,
І скаже псові: «Привіт, друже!»
Незлобний двірник, дядько Костя, алкоголік.
У дядька Кістки лівих немає доходів,
Зате є бак для харчових відходів,
Зате у дядька Кості в цьому баку
Завжди знайдуться кістки для собаки.
Я розповісти вам не можу,
Як багато міток на снігу, —
Їх розуміти вміє кожен собака:
Над цією лапу задирав
Боксер по кличці Адмірал,
А тут тут пінчер — дрібний хлющ і задавака.
Ми дружимо зі слинним Адміралом,
Він був і залишається добрим малим,
А пінчера ганяли і ганяємо
За те, що він, каналія, несамовитий.
На жаль, бувають часи,
Коли, криклива і дурна,
У двор виходить зла двірничка Клава.
Вона не любить старого,
Вона кричить здалеку,
Що в неї на старого, мовляв, є управа.
Нам справи немає до баби безглуздою,
Але до неї гуляє Вася-дільничний,
І Ваша разом з нею не схвалює,
Коли собачка траву удобрює.
Як добре, про боже мій,
З старим іти додому,
Залишивши двір, де ти як злодій і править злість.
Старий ближче до вогника,
А пес ближче до старого,
І обидва сидимо, і радіємо обоє.
Старий собі заварить чорний кофій,
Щоб упоратися з проблемою світовою,
А пісь собі без жодних філософій
Завалиться на лапи головою.