Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні UnoSetteOttoNove, виконавця - Ultima Frontiera.
Дата випуску: 31.12.2007
Мова пісні: Італійська
UnoSetteOttoNove(оригінал) |
Quella Rivoluzione senza Dio né Stato |
quanti ne ha massacrati di baroni e contadini, |
nobili persone tra cieche ghigliottine |
questa democrazie è erede di assassini. |
Di certo non è mia quella Rivoluzione |
non voglio esser figlio di un’assurda ragione |
di quella borghesia, di quel materialismo, di quell’ideologia! |
In quella Francia tramontava il sole |
ed appassiva un fiore che si chiamava Onore, |
in quella Francia non si poteva amare |
e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva. |
Quella libertà è creata per sfruttare |
quella fraternità significa tradire |
e quella uguaglianza è solo ipocrisia |
figlia dell’ignoranza e della borghesia. |
La mia Rivoluzione è '22 a Roma |
la mia Rivoluzione è lo spirito che chiama |
non è un’ideologia ma una visione pura, una vita ardita! |
In quella Francia tramontava il sole |
ed appassiva un fiore che si chiamava Onore, |
in quella Francia non si poteva amare |
e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva. |
In quella Francia tramontava il sole |
ed appassiva un fiore che si chiamava Onore, |
in quella Francia non si poteva amare |
e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva. |
(переклад) |
Та революція без Бога чи держави |
скільки він порізав баронів і селян, |
знатні люди серед сліпих гільйотин |
ця демократія є спадкоємцем убивць. |
Та революція, звичайно, не моя |
Я не хочу бути сином абсурдної причини |
тієї буржуазії, того матеріалізму, тієї ідеології! |
У тій Франції сонце сідало |
і квітка, що називається Честь, засохла, |
у тій Франції не можна було любити |
і небо потемніло, і плач Богів опустився. |
Ця свобода створена для експлуатації |
що братерство означає зраду |
і ця рівність є лише лицемірством |
дочка невігластва і буржуазії. |
Моя революція 22 року в Римі |
моя Революція - це дух, який кличе |
це не ідеологія, а чисте бачення, сміливе життя! |
У тій Франції сонце сідало |
і квітка, що називається Честь, засохла, |
у тій Франції не можна було любити |
і небо потемніло, і плач Богів опустився. |
У тій Франції сонце сідало |
і квітка, що називається Честь, засохла, |
у тій Франції не можна було любити |
і небо потемніло, і плач Богів опустився. |