Переклад тексту пісні UnoSetteOttoNove - Ultima Frontiera

UnoSetteOttoNove (оригінал)

Quella Rivoluzione senza Dio né Stato
quanti ne ha massacrati di baroni e contadini,
nobili persone tra cieche ghigliottine
questa democrazie è erede di assassini.
Di certo non è mia quella Rivoluzione
non voglio esser figlio di un’assurda ragione
di quella borghesia, di quel materialismo, di quell’ideologia!
In quella Francia tramontava il sole
ed appassiva un fiore che si chiamava Onore,
in quella Francia non si poteva amare
e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva.
Quella libertà è creata per sfruttare
quella fraternità significa tradire
e quella uguaglianza è solo ipocrisia
figlia dell’ignoranza e della borghesia.
La mia Rivoluzione è '22 a Roma
la mia Rivoluzione è lo spirito che chiama
non è un’ideologia ma una visione pura, una vita ardita!
In quella Francia tramontava il sole
ed appassiva un fiore che si chiamava Onore,
in quella Francia non si poteva amare
e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva.
In quella Francia tramontava il sole
ed appassiva un fiore che si chiamava Onore,
in quella Francia non si poteva amare
e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva.

UnoSetteOttoNove (переклад)

Та революція без Бога чи держави
скільки він порізав баронів і селян,
знатні люди серед сліпих гільйотин
ця демократія є спадкоємцем убивць.
Та революція, звичайно, не моя
Я не хочу бути сином абсурдної причини
тієї буржуазії, того матеріалізму, тієї ідеології!
У тій Франції сонце сідало
і квітка, що називається Честь, засохла,
у тій Франції не можна було любити
і небо потемніло, і плач Богів опустився.
Ця свобода створена для експлуатації
що братерство означає зраду
і ця рівність є лише лицемірством
дочка невігластва і буржуазії.
Моя революція 22 року в Римі
моя Революція - це дух, який кличе
це не ідеологія, а чисте бачення, сміливе життя!
У тій Франції сонце сідало
і квітка, що називається Честь, засохла,
у тій Франції не можна було любити
і небо потемніло, і плач Богів опустився.
У тій Франції сонце сідало
і квітка, що називається Честь, засохла,
у тій Франції не можна було любити
і небо потемніло, і плач Богів опустився.