Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Начало начал , виконавця - Тринадцатое созвездие. Пісня з альбому Принцип жесткой нарезки, у жанрі Русский рокЛейбл звукозапису: АиБ Records
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Начало начал , виконавця - Тринадцатое созвездие. Пісня з альбому Принцип жесткой нарезки, у жанрі Русский рокНачало начал(оригінал) |
| Я вчера был здоров. |
| Я вчера был буян |
| Даже сто докторов не нашли бы изъян |
| рвал на шкуры быка, мял медведя в кисель |
| И несла дурака в облака карусель |
| Я вчера был красив как Брэт пит и Том круз |
| Лишь один внешний вид клал на спину медуз |
| Уходил за флажок и забыв про ожёг |
| До утра заливался весёлый рожок |
| И казалось всё будет ещё впереди |
| на болото бреди, да ружьё заряди |
| Да махни на авось в эту серую слизь |
| Что бы в небо насквозь стаи птиц сорвались |
| а на утро кумиры сдадут города |
| Хлынит в чёрные дыры живая вода |
| И на тысячи вёрст озаряя окрест |
| среди чёрных берёз засияет твой крест |
| Я вчера был талантлив как кот на цепи |
| Ярлыки на клыки. |
| Всё что могнацепив |
| И блажил не тужил по листу вкривь и вкось, |
| А за зеркалом жил мой не прошенный гость |
| И шагая счастливый как Ванька-дурак |
| Принимал хлеб с крапивой за жирный биг мак |
| Под гармонь за трояк потешая народ, |
| А конёк-горбунок ждал меня у ворот |
| И казалось всё будет ещё впереди |
| На болото бреди да ружьё заряди |
| Да махни на авось в эту серую слизь |
| Чтобы в небо на сквозь стаи птиц сорвались |
| а на утро кумиры сдадут города |
| Хлынит в чёрные дыры живая вода |
| И на тысячи вёрст озаряя окрест |
| среди чёрных берёз засияет твой крест |
| Я вчера был такой, то в запой то в забой |
| Звёзды трогал рукой над молочной рекой |
| Так какого болта мне пророчат покой |
| Коль звенит колокольчик ещё под дугой |
| Если так же как прежде чисты облака |
| свежей рифмой строка раздувает бока |
| Под мечём палача не погасла свеча |
| Сей удел — не предел, а начало начал |
| Так что там впереди я ещё погляжу |
| сново новою пулей ружьё заряжу |
| Да всажу от души под разгар похорон |
| Свой заветный патрон в эту стаю ворон |
| А на утро кумиры сдадут города |
| Хлынит в чёрные дыры живая вода |
| И на тысячи вёрст озаряя окрест |
| Среди чёрных берёз засият мой крест |
| (переклад) |
| Я вчора був здоровий. |
| Я вчора був буян |
| Навіть сто лікарів не знайшли б вад. |
| рвав на шкури бика, м'яв ведмедя в кисель |
| І несла дурня в хмари карусель |
| Я вчора був гарний як Брет піт і Том круз |
| Лише один зовнішній вигляд клав на спину медуз |
| Йшов за прапорець і забувши про опік |
| До ранку заливався веселий ріжок |
| І здавалося все буде ще попереду |
| на болото марення, так рушниця заряди |
| Так махни на ось у цю сіру слиз |
| Що би в небо наскрізь зграї птахів зірвалися |
| а на ранку кумири здадуть міста |
| Хлине в чорні діри жива вода |
| І на тисячі верст осяючи окрест |
| серед чорних берез засяє твій хрест |
| Я вчора був талановитий як кіт на ланцюгу |
| Ярлики на клацання. |
| Все що міг начепити |
| І блаженив не тужив по аркуші вкрив і кіс, |
| А за дзеркалом жив мій не прошений гість |
| І крокуючи щасливий як Ванька-дурень |
| Приймав хліб із кропивою за жирний біг мак |
| Під гармонь за трояк потішаючи народ, |
| А коник-горбунок чекав мене біля воріт |
| І здавалося все буде ще попереду |
| На болото марення та рушниця заряди |
| Так махни на ось у цю сіру слиз |
| Щоб у небо на крізь зграї птахів зірвалися |
| а на ранку кумири здадуть міста |
| Хлине в чорні діри жива вода |
| І на тисячі верст осяючи окрест |
| серед чорних берез засяє твій хрест |
| Я вчора був такий, то в запій то в забій |
| Зірки торкався рукою над молочною річкою |
| Так якого болта мені пророкують спокій |
| Якщо дзвенить дзвіночок ще під дугою |
| Якщо так, як раніше чисті хмари |
| свіжою римою рядок роздмухує боки |
| Під мечем ката не згасла свічка |
| Ця доля—не межа, а початок почав |
| Так що там попереду я ще дивлюся |
| знову новою кулею рушницю заряджаю |
| Так всаджу від душі під розпал похорону |
| Свій заповітний патрон у цю зграю ворон |
| А на ранок кумири здадуть міста |
| Хлине в чорні діри жива вода |
| І на тисячі верст осяючи окрест |
| Серед чорних беріз засяють мій хрест |