| Я бідний хлопчик, народжений у руїнах
|
| І деякі кажуть, що мої манери не найкращі
|
| А деякі мої друзі, так, вони потрапили в справжню біду
|
| І деякі кажуть, що я нічим не кращий за інших
|
| Але скажи мамі й татові
|
| Іноді хороші хлопці не носять біле, так
|
| Кожен день, дитино, я наполегливо працюю
|
| І це правда вночі, я провожу неспокійний час
|
| Але ці багаті діти і всі ці ледащі гроші
|
| Не можу тримати свічку до мій
|
| Тож розкажіть мамі та татові
|
| Іноді хороші хлопці не носять біле
|
| Хороші хлопці, погані хлопці
|
| Білий комірець або копач у канаві
|
| Привіт, а хто скаже, хто кращий
|
| Коли я завжди робив усе, що міг
|
| Яким поганим був його брудний розум
|
| Усі ці заплутані курчата мінливих часів
|
| Білі таблетки і легке життя
|
| Не можу замінити любов, яку я подарував
|
| Тож розкажіть мамі та татові
|
| Іноді хороші хлопці не носять біле
|
| Ха, я хочу вам сказати
|
| Краще скажи щось мамі й татові
|
| Я розлучусь сам із іншою курчатою, так, просто
|
| Ти думаєш, що ті хлопці в білих комірцях кращі за мене, малюк
|
| Потім відшарувати
|
| Ви не копаєте це довге волосся, купіть собі підстрижену дитину
|
| Ага
|
| Я маю на увазі те, що сказав |