Переклад тексту пісні Isoisän Olkihattu - Tapio Rautavaara

Isoisän Olkihattu (оригінал)

Mä tässä kerran ullakolle yksin kapusin
Ja sattumalta vanhan kaapin siellä aukaisin
Mä sitä pengoin mitä lienen oikein etsinyt
Niin löysin vanhan olkihatun siitä kerron nyt
Sen pölystä kun puhdistin ja sitä kääntelin
Ja ullakolle vanhan arkun päälle istahdin
En aikaa tiedä miten kauan siinä viivähdin
Kun isoisän tarinaa mä hiljaa muistelin
Ol' kerran pieni hattukauppa sivukadulla
Niin pientä kauppaa nykyään et löydä todella
Ja siihen puotiin isoisä kerran piipahti
Hän kauan etsi olkihatun viimein valitsi
Vaan valinta se tuskin siinä aikaa vienyt ois
Kas syy on toinen hennonnut ei millään mennä pois
Kun kerran katsoi myyjättären silmiin sinisiin
Jo kaikki hatut ostanut hän kohta olis niin
Näin kului aikaa sinisilmäin vuoksi tosiaan
Nyt romanssi niin kaunis kohta puhkes kukkimaan
Ja joka päivä iltasin kun kello tuli kuus
Nähtiin eräs herrasmies ja olkihattu uus
Odottavan sulkemista pienen myymälän
Ja kahden nuoren kulkevan luo puiston hämärän
Ei kauniimmin tää satu pieni päättyä nyt voi
Kun kera syksyn lehtien hääkellot heille soi
Näin kuvat kulki muistoissani hämys ullakon
Ja mietin kuinka kaunis sentään ihmiselo on
Vaan miten vähän jääkään meistä muistoks tulevain
Kuin isoisän tarinasta olkihattu vain
Mutt ehkä ajan tomun alta joku toinenkin
Joskus pienen muiston löytää niin kuin minäkin
Näin isoisän olkihattu sai mun laulamaan
Ja vanhan kaapin kätköihin sen laitoin uudestaan

Isoisän Olkihattu (переклад)

Цього разу я був сам на горищі
І випадково я відкрив там стару шафу
Я робив те, що, мабуть, шукав
Ось я знайшов старий солом’яний капелюх, про який зараз розповім
Його пил, коли я почистив і повернув його
А на горищі я сів на стару труну
Я не знаю, як довго я запізнився
Коли я мовчки згадав розповідь свого діда
Колись на провулку була маленька капелюшна крамниця
Сьогодні ви не знайдете такого маленького магазину
І дідусь зайшов до того магазину
Він довго шукав солом'яний капелюх нарешті вибрав
Але його вибір навряд чи забрав часу
Хіба причина в тому, що інше стоншене нікуди не відходить
Одного разу подивився в очі продавщиці в блакитному
Він скоро купив би всі капелюхи
Через блакитні очі це справді потребувало часу
Тепер розквітла романтика такої прекрасної точки
І щовечора о шостій
Побачили кавалера і новий солом’яний капелюх
Чекаємо закриття невеликого магазину
А двоє молодих перехожих створюють сутінки парку
Не прекрасніше ця казка малий кінець тепер може
Коли з осіннім листям дзвонять для них весільні дзвони
Ось так образи пройшли крізь мої спогади на сутінковому горищі
І дивуюся, наскільки прекрасне все-таки людське життя
Але як мало ми будемо згадувати в майбутньому
Як дідова історія з солом’яним капелюхом тільки
Але може ще хтось опиниться під пилом
Іноді ти знаходиш трохи спогадів, як я
Так заспівала дідусева солом’яна шапка
І я знову поклав його в стару шафу