Переклад тексту пісні Девочка моя - Сергей Матвеенко

Девочка моя (оригінал)

Девочка моя несмелая,
что же ты со мною сделала?
Я не вижу света белого,
я тону в твоих очах.
Словно дети древней повести,
будем мы себя легко вести.
Пусть горят остатки совести
мотыльками на свечах.
Нам на утро будет суд суров и строг.
Нас осудят люди, но простит нас Бог…
Девочка, моя красавица,
нам теперь какая разница?
Что за нами вслед потянется —
правда или злой навет?
Я — любовник, ты — любовница,
пусть нам эта ночь запомнится.
Поутру в окошко вломится
с глупою моралью свет.
Нам на утро будет суд суров и строг.
Нас осудят люди, но простит нас Бог…
Всем негаданно, нечаянно
полюбить дано отчаянно.
Отчего ж слова печальные
шепчут мне уста твои?
Мы с тобою одинокие,
спят вокруг дома высокие.
Люди в них живут жестокие,
позабыли о любви!
Нам на утро будет суд суров и строг.
Нас осудят люди.
Да простит их Бог…

Девочка моя (переклад)

Дівчинка моя несмілива,
що ж ти зі мною зробила?
Я не бачу світла білого,
я тону у твоїх очах.
Немов діти стародавньої повісті,
будемо ми себе легко вести.
Нехай горять залишки совісті
метеликами на свічках.
Нам на ранок буде суд суворий і суворий.
Нас засудять люди, але простить нас Бог…
Дівчинка, моя красуня,
нам тепер яка різниця?
Що за нами слідом потягнеться —
правда чи злий наклеп?
Я — коханець, ти — коханка,
нехай нам ця ніч запам'ятається.
Вранці в віконце вломиться
з дурною мораллю світло.
Нам на ранок буде суд суворий і суворий.
Нас засудять люди, але простить нас Бог…
Всім негадано, ненароком
полюбити дано відчайдушно.
Чому ж слова сумні
шепочуть мені уста твої?
Ми з тобою самотні,
сплять довкола будинку високі.
Люди в них живуть жорстокі,
забули про кохання!
Нам на ранок буде суд суворий і суворий.
Нас засудять люди.
Так простить їх Бог…