Переклад тексту пісні Когда сменяясь времена… - Сергей Матвеенко

Когда сменяясь времена… (оригінал)

Когда, сменяясь, времена
Приводят к вертелу баранов,
Не мы ли славим имена
Очередных своих тиранов?
Освобождаясь от гвоздей,
Душа поет с распятий нотных:
«Чем больше знаю я людей,
Тем больше я люблю животных!»
Порой, забыв язык людской
И не внимая уговору,
Не мы ли собственной рукой
Спускаем бешеную свору?
Грызня враждующих идей
И бормотанье ртов зевотных…
Чем больше знаю я людей,
Тем больше я люблю животных!
Когда в пылу своих побед,
Звериным обликом пугая,
Толпа желает слушать бред
Очередного попугая,
Я не желаю вслед за ней…
Я ухожу душою в вечность…
Чем больше знаю я людей,
Тем меньше верю в человечность.
Я — Лев загадочной страны
Людей с печальными глазами,
Где, видя бой со стороны,
Шестерки мнят себя тузами.
И я удачу пас не раз,
Но знал — иная есть дорога.
Чем больше знаю я о нас,
Тем больше понимаю Бога!
Перебирая четки лет,
Я у природы брал уроки.
Причиной наших вечных бед
Я вижу наши же пороки.
Учили с детства быть добрей,
Но мы добрей, увы, не будем…
Чем больше знаю я зверей,
Тем меньше доверяю людям…

(переклад)

Коли, змінюючись, часи
Приводять до вертела баранів,
Не ми ли славимо імена
Чергових тиранів?
Звільняючись від цвяхів,
Душа співає з розп'яття нотних:
«Чим більше знаю я людей,
Тим більше я люблю тварин!»
Часом, забувши мову людську
І не уважаючи домовляння,
Чи не ми власною рукою
Спускаємо шалену зграю?
Гризня ворогуючих ідей
І бурмотання ротів позіхання...
Чим більше знаю я людей,
Тим більше я люблю тварин!
Коли в пилу своїх перемог,
Звірячим виглядом лякаючи,
Натовп бажає слухати марення
Чергового папуги,
Я не бажаю слідом за нею...
Я йду душею у вічність…
Чим більше знаю я людей,
Тим менше вірю в людяність.
Я — Лев загадкової країни
Людей із сумними очима,
Де, бачачи бій з боку,
Шістки уявляють себе тузами.
І я удачу пас не раз,
Але знав — інша є дорога.
Чим більше знаю я про нас,
Тим більше розумію Бога!
Перебираючи чотки років,
Я у природи брав уроки.
Причиною наших вічних бід
Я бачу наші пороки.
Вчили з дитинства бути добрішим,
Але ми добрі, на жаль, не будемо ...
Чим більше я знаю звірів,
Тим менше довіряю людям.