Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Villejuif, виконавця - Serge Reggiani. Пісня з альбому 100 Plus Belles chansons, у жанрі Эстрада
Дата випуску: 19.09.2019
Лейбл звукозапису: Polydor France
Мова пісні: Французька
Villejuif(оригінал) |
Je n’vous cris pas de Brest |
Ni de Prague ni de Madrid |
Moi je vous cris de France |
De l’hpital de Villejuif |
a va bientt faire dix annes |
Qu’on me cache dans un coin |
Qu’on vient me jeter la pte |
Dans ma chambre chaque matin |
Je ne sais pas ce que j’ai bien pu faire |
Pour tre mis la fourrire |
A la fourrire des humains |
Qu’est-ce que je fais en pyjama |
A tourner entre ces murs blancs |
Appeler qui, implorer quoi |
D’o je suis personne ne m’entend |
Toutes mes peines sont peines perdues |
Je vis mais a ne compte plus |
Puisqu’ils m’ont ray des vivants |
Je n’vous cris pas de Brest |
Ni de Prague ni de Madrid |
Moi je vous cris de France |
De l’hpital de Villejuif |
Ils peuvent me piquer la peau |
Et me sangler mon lit |
J’entends toujours mille marteaux |
Rsonner dans mes insomnies |
Je vois toujours des foules dfouler |
Des mains et des portes fermer |
Je ne trouve plus la sortie |
J’ai pourtant d tre un enfant |
Moi aussi j’ai d courir |
Aprs des chiens, des cerf-volants |
Si je pouvais y revenir |
Mais je ne sais plus o dans quelle banlieue |
J’ai sem les cailloux qui me Ramnerait ce jardin |
Je n’vous cris pas de Brest |
Ni de Prague ni de Madrid |
Moi je vous cris de France |
De l’hpital de Villejuif. |
(переклад) |
Я на вас з Бреста не кричу |
Ні з Праги, ні з Мадрида |
Я дзвоню тобі з Франції |
З лікарні Вільжуїф |
скоро буде десять років |
Сховай мене в кутку |
Що хтось приходить кинути мені тісто |
У моїй кімнаті щоранку |
Я не знаю, що я міг зробити |
Підлягає арешту |
У гонитві за людьми |
Що я роблю в піжамі |
Крутиться між цими білими стінами |
Кого дзвонити, чого благати |
Звідки я, мене ніхто не чує |
Усі мої печалі – марні печалі |
Я живу, але a більше не важиться |
З тих пір, як вони мене з живого вицарапали |
Я на вас з Бреста не кричу |
Ні з Праги, ні з Мадрида |
Я дзвоню тобі з Франції |
З лікарні Вільжуїф |
Вони можуть колоти мою шкіру |
І пристебни мене до ліжка |
Я досі чую тисячу молотків |
Звучить у моєму безсонні |
Я завжди бачу, як натовпи поспішають |
Руки і двері закриваються |
Я більше не можу знайти вихід |
Я, мабуть, був дитиною |
Мені теж довелося бігти |
Після собак, повітряних зміїв |
Якби я міг повернутися |
Але я не знаю, де в якому передмісті |
Я посіяв камінчики, які повернули б мене в цей сад |
Я на вас з Бреста не кричу |
Ні з Праги, ні з Мадрида |
Я дзвоню тобі з Франції |
З лікарні Вільжуїфа. |