Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Окна, виконавця - Сангу дэ САО. Пісня з альбому В Кругу Доверенных Лиц, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 10.02.2009
Лейбл звукозапису: Music1
Мова пісні: Російська мова
Окна(оригінал) |
Такие маленькие, а так много тепла |
И так вы далеко, а кажется, что близко |
Вот вот дотронулся рукой бы я до вас, |
Но вы так высоко, а я так низко. |
Ссутулившись поджав кисти в кулаки, по лужам шлепая, |
Свет блеклый фонаря, дорога мокрая, тишина… |
И только легкий ветерок мне шепчет на ухо |
В тандеме с листьями сухими, что на землю падают |
Это так странно смотреть на них, когда холодно |
И чувствовать как тепло поступает в голову |
За поворотом две фигуры осветило фарами |
По дружески двумя руками, сильно обняв дворнягу |
Роняя слезы, головой кивал на верх бродяга |
И доносились фразы вперемешку с перегаром |
О том что-то окно и все что в нем, когда-то было |
Счастьем семейным, а сейчас чужой дом, а он Как будто вспомнил это, как будто понял. |
Шершавым языком облизал, в плечо нос упер |
Этот союз кровный моих нервов вор тем временем |
Отдернул ворот я, побрел в другой двор. |
Такие маленькие, а так много тепла |
И так вы далеко, а кажется, что близко |
Вот вот дотронулся рукой бы я до вас, |
Но вы так высоко, а я так низко. |
Летали мысли вокруг моего взора устремленного |
В очередное теплое окно я вспомнил |
Как вставал на цыпочки, чтоб видеть снова |
Как мама с сумками по улице идет домой. |
И в силуэте детском, этаже этак на третьем |
Я разглядел себя стоящего на табурете, задумался |
Засмотрелся, чуть не сбился с ног и если бы я мог |
Не думать о прошлом и мечтать, как знать наверно |
Мне бы не хотелось возвращаться туда где было |
Суждено остаться в времени, беззаботным |
Поведению беззлобным отношениям душевным, |
Будням безработным, чем больше я смотрел на окна |
Тем больше думал о том что не хочу думать |
Что сейчас есть, поменьше бы всего чего считаю |
Своим лишним, лишь бы друзьям искренности |
Здоровье ближним… |
Такие маленькие, а так много тепла |
И так вы далеко, а кажется, что близко |
Вот вот дотронулся рукой бы я до вас, |
Но вы так высоко, а я так низко. |
Подъезд свой, дверь, лифт, дверь, свет, |
Прихожая, коридор, комната, балкон |
И стая мыслей не пускающих на волю слова |
Что с самого дна в наружу так и рвутся вон |
Растворяясь в дыме сигареты я заглянул в тебя |
Чужая жизнь я знаю где ты и вас такое множество |
На этом белом свете, ровно столько… сколько |
Всех людей на нашей грешной планете |
Не хватит алфавитов мира, чтобы придумать имя |
Вам всем, да и не за чем, тушу палочку никотина |
Задуваю свечи стемнеет заново увидимся, окна… |
До новой встречи! |
Такие маленькие, а так много тепла |
И так вы далеко, а кажется, что близко |
Вот вот дотронулся рукой бы я до вас, |
Но вы так высоко, а я так низко. |
Такие маленькие, а так много тепла |
И так вы далеко, а кажется, что близко |
Вот вот дотронулся рукой бы я до вас, |
Но вы так высоко, а я так низко. |
(переклад) |
Такі маленькі, а так багато тепла |
І так ви далеко, а здається, що близько |
Ось ось доторкнувся рукою би я до вас, |
Але ви так високо, а я так низько. |
Згорбившись підібгавши кисті в кулаки, по лужах шльопаючи, |
Світло блякло ліхтаря, дорога мокра, тиша. |
І тільки легкий вітерець мені шепоче на вухо |
У тандемі з листям сухим, що на землю падають |
Це так дивно дивитися на них, коли холодно |
І відчувати як тепло надходить у голову |
За поворотом дві фігури освітило фарами |
По-дружньому двома руками, сильно обійнявши дворнягу |
Ронячи сльози, головою кивав на верх бродяга |
І доносилися фрази впереміш з перегаром |
Про те щось вікно і все що в ньому, колись було |
Щастям сімейним, а зараз чужий будинок, а він ніби згадав це, ніби зрозумів. |
Шорстким язиком облизав, у плече ніс упер |
Цей союз кровний моїх нервів злодій тим часом |
Відсмикнув комір я, побрів у другий двір. |
Такі маленькі, а так багато тепла |
І так ви далеко, а здається, що близько |
Ось ось доторкнувся рукою би я до вас, |
Але ви так високо, а я так низько. |
Літали думки навколо мого погляду спрямованого |
У чергове тепле вікно я згадав |
Як вставав на|палочки, щоб бачити знову |
Як мама з сумками по вулиці йде додому. |
І в силеті дитячому, поверсі так на третьому |
Я розглянув себе, що стоїть на табуреті, замислився |
Задивився, мало не збився з ніг і якщо я міг. |
Не думати про минуле і мріяти, як знати напевно |
Мені не хотілося б повертатися туди де було |
Суджено залишитися в часу, безтурботним |
Поводження беззлобним відносинам душевним, |
Будням безробітним, чим більше я дивився на вікна |
Тим більше думав про тому що не хочу думати |
Що зараз є, якнайменше би всього чого вважаю |
Своїм зайвим, тільки б друзям щирості |
Здоров'я ближнім... |
Такі маленькі, а так багато тепла |
І так ви далеко, а здається, що близько |
Ось ось доторкнувся рукою би я до вас, |
Але ви так високо, а я так низько. |
Під'їзд свій, двері, ліфт, двері, світло, |
Передпокій, коридор, кімната, балкон |
І зграя думок не пускаючих на волю слова |
Що з самого дна назовні так і рвуться он |
Розчиняючись у диму сигарети я заглянув у тебе |
Чуже життя я знаю де ти і вас така безліч |
На цьому білому світлі, рівно стільки… скільки |
Усіх людей на нашій грішній планеті |
Не вистачить алфавітів світу, щоб вигадати ім'я |
Вам усім, та і не за чем, тушу паличку нікотину |
Задуваю свічки темніє знову побачимося, вікна ... |
До нової зустрічі! |
Такі маленькі, а так багато тепла |
І так ви далеко, а здається, що близько |
Ось ось доторкнувся рукою би я до вас, |
Але ви так високо, а я так низько. |
Такі маленькі, а так багато тепла |
І так ви далеко, а здається, що близько |
Ось ось доторкнувся рукою би я до вас, |
Але ви так високо, а я так низько. |