Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Hässlich, виконавця - Ruffiction. Пісня з альбому Ausnahmezustand, у жанрі Иностранный рэп и хип-хоп
Дата випуску: 15.03.2018
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Ruffiction
Мова пісні: Німецька
Hässlich(оригінал) |
Als ich neun war wurde ich vor meiner Schule so geschlagen |
Dass die Zähne rumgeflogen sind wie Pusteblumensamen |
Habe den Lehrern dann erzählt ich wäre hingefallen beim fangen spielen (naja) |
Weil man das macht, wenn man misshandelt wird |
Hab vor meinen Eltern meine Fresse gehalten |
Und jede schlaflose Nacht gehofft auf bessere Zeiten |
Hab von Columbine gehört und wusste, dass ich nicht alleine bin |
Hab mir im selben Jahr vom Weihnachtsmann ne Forty-Five gewünscht |
Zu klein, zu dick, zu seltsam. |
Schreie schweigend diese Welt an |
Und werd' wieder abgeholt von mein' verzweifelten Eltern |
Diese Scheiße ist der Grund, dass ich so komisch bin |
Ich hab mir als ich zehn war zum Geburtstag nur den Tod gewünscht |
Wir haben Narben auf der Haut, man nennt uns hässlich |
Und jeder Schlag in meinen Bauch, man ich vergess' nicht |
Ob es im Schlaf in meinem Traum oder in echt ist |
Junge, ich vergesse keine Träne, keinen Tropfen Blut |
Nein, ihr seid nicht stark, denn ihr seid schwach ja, weil sie sich in Gruppen |
sammeln |
Und sich dann plötzlich für unbesiegbar oder King Kong halten |
Und dann suchen sie sich Leute aus, die nicht gerade die stärksten sind |
Alleine seid ihr auch schwach, weil ihr euch dann nicht mehr wehren könnt |
Und sowas ist mir damals auch schon mal passiert |
Auf dem Schulhof wurde ich angespuckt und dann schikaniert |
Doch ich habe mich gewehrt und ihnen Grenzen gezeigt |
Ich lass das nicht mit mir machen ganz egal wie viele ihr seid |
Und nach dem Schulunterricht haben sie dann auf mich gewartet |
Mit fünfzehn Leuten auf mich losgegangen und mich geschlagen |
Danach hab ich mir ganz alleine jeden Einzelnen gepackt |
Und ihnen beigebracht, dass man mit mir sowas bestimmt nicht macht |
Wir haben Narben auf der Haut, man nennt uns hässlich |
Und jeder Schlag in meinen Bauch, man ich vergess' nicht |
Ob es im Schlaf in meinem Traum oder in echt ist |
Junge, ich vergesse keine Träne, keinen Tropfen Blut |
Er war der Sonderling der Schule ohne jegliche Freunde |
Und jede Pause gab es Schläge von den selben zehn Leuten |
Verletzt, bespuckt, getreten, an die Wand geschubst |
Und ich stand wie ein Vollidiot daneben, hab gelacht und ihn mitangespuckt |
Zu jung um zu verstehen was man ihm antut |
Zu dumm um zu gestehen, dass man sein Leben vor die Wand fuhr |
Den Stolz zweier Elternteile mit Scheiße beschmutzt |
Und ja ich schäm mich bis heute für jeden Schlag auf die Brust |
Und er verfiel in Depressionen als er älter wurd' |
Begann, sich braunes Zeug zu spritzen, musste klauen und wurde obdachlos |
Vielleicht hätt' er ein gutes Leben führen können mit Haus und Boot |
Doch starb er mit Mitte 20 völlig einsam seinen Drogentod |
Wir haben Narben auf der Haut, man nennt uns hässlich |
Und jeder Schlag in meinen Bauch, man ich vergess' nicht |
Ob es im Schlaf in meinem Traum oder in echt ist |
Junge, ich vergesse keine Träne, keinen Tropfen Blut |
(переклад) |
Коли мені було дев’ять, мене так били перед школою |
Щоб зуби облітали, як насіння кульбаби |
Потім я сказав вчителям, що впав, граючи в тег (ну) |
Тому що це те, що ви робите, коли вас зловживають |
Заткнись перед моїми батьками |
І кожну безсонну ніч сподіваючись на кращі часи |
Чув про Коломбіну і знав, що я не один |
Того ж року я побажав від Санти Сорок п’ять |
Занадто маленький, занадто товстий, занадто дивний. |
Кричи в тиші на цей світ |
І був знову підхоплений моїми відчайдушними батьками |
Через це лайно я такий дивний |
Коли мені було десять, я бажав смерті лише на день народження |
У нас на шкірі є шрами, нас називають потворними |
І кожен удар кулаком у живіт, чоловіче, я не забуваю |
Чи то уві сні уві сні, чи в реальності |
Хлопче, я не забув сльозу, краплю крові |
Ні, ви не сильні, тому що ви слабкі, так, тому що вони в групах |
збирати |
А потім раптом подумаєш, що ти непереможний або Кінг-Конг |
А потім вибирають людей, які не зовсім сильні |
Поодинці ти теж слабкий, бо тоді ти вже не зможеш захиститися |
І ось що сталося зі мною тоді |
Мене плювали на шкільному подвір’ї, а потім знущалися |
Але я відбивався і показав їм межі |
Я не дозволю, щоб це сталося зі мною, скільки б вас не було |
А після школи мене чекали |
Пішли на мене з п’ятнадцятьма людьми і вдарили |
Після цього я пакував кожен сам |
І навчив їх, що ти точно не повинен так зі мною робити |
У нас на шкірі є шрами, нас називають потворними |
І кожен удар кулаком у живіт, чоловіче, я не забуваю |
Чи то уві сні уві сні, чи в реальності |
Хлопче, я не забув сльозу, краплю крові |
Він був шкільним диваком, у якого взагалі не було друзів |
І на кожній перерві були хіти від одних і тих самих десяти людей |
Поранили, плювали, били ногами, штовхали об стіну |
А я стояв, як повний ідіот, сміявся і плював на нього |
Занадто молодий, щоб зрозуміти, що з ним роблять |
Занадто дурний, щоб визнати, що ти приставив своє життя до стіни |
Забруднити лайном гордість двох батьків |
І так, до сьогоднішнього дня я соромлюсь кожного удару по грудях |
І він впав у депресію, коли став старшим |
Почав колоти собі коричневі речі, мусив красти і став бездомним |
Можливо, він міг би добре прожити з будинком і човном |
Але він помер своєю смертю від наркотиків у середині 20-х років, абсолютно один |
У нас на шкірі є шрами, нас називають потворними |
І кожен удар кулаком у живіт, чоловіче, я не забуваю |
Чи то уві сні уві сні, чи в реальності |
Хлопче, я не забув сльозу, краплю крові |