Переклад тексту пісні Cambalache - Raphael

Cambalache (оригінал)

Que el mundo fue y será una porquería
ya lo sé…
(¡En el quinientos seis
y en el dos mil también!).
Que siempre ha habido chorros1,
maquiavelos y estafaos,
contentos y amargaos,
valores y dublés…
Pero que el siglo veinte
es un despliegue
de maldá insolente,
ya no hay quien lo niegue.
Vivimos revolcaos
en un merengue2
y en un mismo lodo
todos manoseaos…
¡Hoy resulta que es lo mismo
ser derecho que traidor…
¡Ignorante, sabio o chorro,
generoso o estafador!
¡Todo es igual!
¡Nada es mejor!
¡Lo mismo un burro
que un gran profesor!
No hay aplazaos ni escalafón,
los inmorales nos han igualao.
Si uno vive en la impostura
y otro roba en su ambición,
¡da lo mismo que sea cura,
colchonero,
Rey de Bastos, 3
caradura o polizón…
¡Qué falta de respeto,
qué atropello a la razón!
¡Cualquiera es un señor!
¡Cualquiera es un ladrón!
Mezclao con Stavisky4
va Don Bosco5 y «La Mignón», 6
Don Chicho7 y Napoleón,
Carnera8 y San Martín9…
Igual que en la vidriera irrespetuosa
de los cambalaches10
se ha mezclao la vida,
y herida por un sable sin remaches
ves llorar la Biblia
contra un calefón11…
¡Siglo veinte, cambalache
problemático y febril…
El que no llora no mama
y el que no afana es un gil!
¡Dale nomás!
¡Dale que va!
¡Que allá en el horno
nos vamo a encontrar!
¡No pienses más,
sentate a un lao,
que a nadie importa
si naciste honrao!
Es lo mismo el que labura
noche y día como un buey,
que el que vive de los otros,
que el que mata, que el que cura
o está fuera de la ley…
Vivimos revolcaos
en un merengue
y en un mismo lodo
todos manoseaos…

Cambalache (переклад)

Щоб світ був і буде лайно
я це вже знаю…
(У п'ятсот шести
і через дві тисячі теж!).
Що завжди були реактивні літаки1,
Макіавеллі і шахраї,
щасливий і гіркий,
значення і подвоєння...
Але те, що ХХ ст
є розгортанням
нахабного зла,
більше немає нікого, хто це заперечує.
ми живемо валяючись
в меренге2
і в тій же багнюці
всі намацують...
Сьогодні виявляється те саме
будь правий, ніж зрадник...
Неосвічений, мудрий чи шприц,
щедрий чи шахрай!
Все те саме!
Немає нічого кращого!
такий самий осел
який чудовий учитель!
Немає відстрочок і кроків,
аморальні зрівняли нас.
Якщо хтось живе в самозванці
а інший краде в його амбіціях,
Неважливо, чи це ліки,
матрац,
Король жезлів, 3
дурниця або безбілетник...
яка відсутність поваги,
яке обурення для розуму!
Будь-хто – джентльмен!
Будь-хто злодій!
Змішайте зі Stavisky4
йде Дон Боско5 і «Ла Міньон», 6
Дон Чічо7 і Наполеон,
Carnera8 і San Martin9…
Як у неповажному вікні
з cambalaches10
життя змішалося,
і поранений шаблею без заклепок
ти бачиш, як біблія плаче
проти обігрівача 11…
Двадцяте століття, своп
тривожний і гарячковий…
Хто не плаче, той не годує грудьми
а хто не бореться, той золотий!
Просто дай!
Відпусти!
Що там у печі
ми збираємося зустрічатися!
не думай більше,
сидіти вбік,
що нікого не хвилює
якби ти народився почесним!
Це те саме, хто працює
день і ніч, як віл,
що той, хто живе за рахунок інших,
ніж той, хто вбиває, ніж той, хто лікує
чи це поза законом...
ми живемо валяючись
в безе
і в тій же багнюці
всі намацують...