Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Звезда з везде, виконавця - Психея. Пісня з альбому Каждую секунду пространства, у жанрі
Дата випуску: 07.06.2017
Лейбл звукозапису: Психея
Мова пісні: Російська мова
Звезда з везде(оригінал) |
Гори звезда, |
Жги мое сердце. |
Частотой в миллион |
Сотен тысяч мегагерцев. |
Нас тебе не согреть. |
Ты всегда это зная, |
Продолжаешь гореть, |
Ты сгорать продолжаешь. |
Дворниками век я протираю глаза, |
Сколько раз я это видел, но опять не узнал, |
Резко треснуло крыло, и потеряв высоту, |
Я ртом за воздух цепляясь, падаю в пустоту. |
И пыль как сахарный песок скрипит на зубах. |
А тело дышит дрожа нервно всасывая страх. |
И почернели глазницы искупавшись в огне… |
Я лишь дотронутся пытался, прикоснутся к тебе. |
Теперь я липкой карамелью лежу, на Земле, |
Все так должно быть как обычно ты — там, а я — здесь, |
Беззвучной тенью где-то сверху вдруг возникла стена. |
В ней для меня нет даже щели, нет ни двери, ни окна. |
Ласка, нежность растянулась словами. |
Я в себе сохранил, я частичку оставил. |
Эту сладкую боль, в темной точке пространства. |
Трек подходит к концу, вынужден попрощаться. |
(переклад) |
Гори зірка, |
Пали моє серце. |
Частотою в мільйон |
сотень тисяч мегагерців. |
Нас тобі не зігріти. |
Ти завжди це знаючи, |
Продовжуєш горіти, |
Ти згоряти продовжуєш. |
Двірниками повік я протираю очі, |
Скільки разів я це бачив, але знову не дізнався, |
Різко тріснуло крило, і втративши висоту, |
Яртом за повітря чіпляючись, падаю в порожнечу. |
І пил як цукровий пісок скрипить на зубах. |
А тіло дихає тремтячи нервово всмоктуючи страх. |
І почорніли очниці викупавшись у вогні… |
Я тільки торкнуться намагався, торкнуться тебе. |
Тепер я липкою карамеллю лежу, на Землі, |
Все так має бути як завжди ти— там, а я— тут, |
Беззвучною тінню десь зверху раптом з'явилася стіна. |
У ній для мене немає навіть щілини, немає ні дверей, ні вікна. |
Ласка, ніжність розтяглася словами. |
Я в себе зберіг, я частку залишив. |
Цей солодкий біль, у темній точці простору. |
Трек підходить до кінця, змушений попрощатися. |