Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Весна, виконавця - Психея. Пісня з альбому Шлюха, у жанрі
Дата випуску: 30.11.2006
Лейбл звукозапису: Психея
Мова пісні: Російська мова
Весна(оригінал) |
Еще одна чужая песня |
О том как тяжело. |
Что я не смогу, что я не дождусь, |
Когда воздух впитает тепло. |
Изрежут холода |
И эта зима не уйдет никогда — |
Убьет и заберёт мой труп с собой… |
От шестимесячной голодной зимы |
Мы все сойдём с ума просыпаясь под вечер. |
Ищу тебя и прячусь в снах, |
Но не становится легче… |
Все чаще, кажется, |
Что эта зима не уйдет никогда. |
Пока мы ждем её — никто из нас не умрёт… |
В кафельных вахт метро, |
Пока мы ждем её, никто из нас не умрёт. |
На обиженных перекрестках, |
Пока мы ждем её, никто из нас не умрёт. |
В ожерелье ночных костров, |
Никто не умрёт, если не сдадут нервы. |
В капкане ненужных слов, |
Никто не умрёт, хотя любой бы мог первым. |
В этой февральской скорлупе, |
Мы снова вместе все и каждый сам по себе. |
И кто бы мог знать, что за каждую зиму |
Мы взрослеем вдвойне? |
Но, |
Пока мы ждем её — никто из нас не умрёт (4х) |
Мгновенно застывает в часах зимнее время. |
Всех тех кого сейчас с нами нет — мы вместе! |
Я не успел сказать что каждый вдох как в первый раз — |
Весной… |
(переклад) |
Ще одна чужа пісня |
Про те як важко. |
Що я не зможу, що я не дочекаюсь, |
Коли повітря вбере тепло. |
Зрізають холоди |
І ця зима не піде ніколи — |
Вб'є і забере мій труп із собою... |
Від шестимісячної голодної зими |
Ми все зійдемо з розуму прокидаючись надвечір. |
Шукаю тебе і ховаюсь у снах, |
Але не стає легше... |
Все частіше, здається, |
Що ця зима не піде ніколи. |
Поки ми чекаємо її — ніхто з нас не помре… |
У кахельних вахт метро, |
Поки ми чекаємо її, ніхто з нас не помре. |
На скривджених перехрестях, |
Поки ми чекаємо її, ніхто з нас не помре. |
У намисто нічних вогнищ, |
Ніхто не помре, якщо не здадуть нерви. |
В капкані непотрібних слів, |
Ніхто не помре, хоча будь-хто міг би першим. |
У цій лютневій шкаралупі, |
Ми знову разом усі і кожен сам по собі. |
І хто би міг знати, що за кожну зиму |
Ми дорослішаємо подвійно? |
Але, |
Поки ми чекаємо її - ніхто з нас не помре (4х) |
Миттєво застигає в годинах зимовий час. |
Усіх тих кого зараз з нами немає — ми разом! |
Я не встиг сказати що кожен вдих як в перший раз |
Весною… |