| Так губляю вочы блакiтныя ў чырвоным.
| Так я втрачаю свої блакитні очі червоними.
|
| Застаючыся сам насам сабе незнаемы.
| Залишатися на самоті нам невідомо.
|
| Не адчуваю час...
| Я не відчуваю часу...
|
| Я гляджу ў люстэрка i мераю ў iм адлегласць
| Я дивлюся в дзеркало і вимірюю в ньому відстань
|
| Да тваiх прывiдаў, маўклiва, дзiўных дагэтуль.
| Твоїм привидам, мовчазно, дивно поки що.
|
| Што разбуралi нас
| Це знищило нас
|
| Цiха лунае гук. | Звук тихий. |
| Раю застацца тут.
| Раджу залишитися тут.
|
| Дзе мы супраць усiх.
| Де ми проти всіх.
|
| Нерухома дэманы твае спяць у коме.
| Нерухомі ваші демони сплять у комі.
|
| Гэта наш амаль новы шанец.
| Це наш майже новий шанс.
|
| Дык прымай мае віншаваннi.
| Тож прийміть мої вітання.
|
| Так блукаюць думкi адлiгаю крадучыся
| Так блукаючі думки тануть крадькома
|
| Мы даўно ня тыя з табою,
| Ми з тобою давно не були,
|
| Кiм нас усе лiчаць
| Ким ми всі думаємо?
|
| Зноў i таму, вiдаць,
| Знову, отже, мабуть
|
| Я малюю зоркi бясконца на яе целе
| Я безкінечно малюю зірки на її тілі
|
| І фатаграфую ў цемры здымнай кватэры,
| І сфотографуйся в темряві орендованої квартири,
|
| Каб сонца не спужаць.
| Щоб не лякати сонця.
|
| Цiха лунае гук.
| Звук тихий.
|
| Раю застацца тут.
| Раджу залишитися тут.
|
| Дзе мы супраць усiх.
| Де ми проти всіх.
|
| Нерухома дэманы твае спяць у коме.
| Нерухомі ваші демони сплять у комі.
|
| Гэта наш амаль новы шанец.
| Це наш майже новий шанс.
|
| Дык прымай мае віншаваннi. | Тож прийміть мої вітання. |