Переклад тексту пісні Зима - НедРа

Зима (оригінал)

Над городами кричали синицы: «Не бейте нас влет
Мы пригодимся в руках!»
От этих печальных страниц я сжигал переплет
На осенних кострах,
А сегодня я пепел тащу по безлюдным краям,
Изначальная прихоть небес,
Tabula rasa моя,
Зима, зима, зима.
Я заряжаю последней картечью несмелой рукой
Пустые обоймы ветров,
Может, развеют предтечей над белой рекой
Хоть несколько слов.
Знаю, что сам на прицеле, что ранен был в грудь,
Белоснежная простынь моя,
Неудержимая ртуть.
Зима, зима, больничный цвет,
В бинтах лучи солнца льются в лазарет.
Эй, санитар, неси капель
По десять капель, и уже, смотри, Апрель —
Хрипят грачи, поют врачи,
Все об одном, все об одном,
Вокруг разлитым молоком покой.
Я запрягаю все волчьи стаи метелей в одну
Упряжь, несите скорей,
Туда, где зачала звезда золотую орду
Сияющих дней,
К пределам орбит на крутых виражах Января
Колыбельная песня небес,
Колымская трасса моя,
Зима, зима, зима.
Ты пеленала одним одеялом наше тепло
В блокадную мглу вечеров,
Нас Гердой и Каем венчала, стучала в стекло,
Да порезалась в кровь,
А теперь будто саван готовишь за выслугу лет,
Белоснежная пристань моя,
Мой неразборчивый след.
Зима, зима, слепая соль.
Хожу-скольжу, вниз падаю лицом,
Эй, кочегар, согрей меня —
В такую ночь нет дома без огня.
Поет метель, скрипит постель,
Все об одном, все об одном,
Вокруг разлитым молоком покой.

Зима (переклад)

Над містами кричали синиці: «Не бійте нас вліт
Ми станемо в нагоді в руках!»
Від цих сумних сторінок я спалював плетіння
На осінніх багаттях,
А сьогодні я попіл тягну по безлюдних краях,
Початкова забаганка небес,
Tabula rasa моя,
Зима, зима, зима.
Я заряджаю останньою картеччю несміливою рукою
Порожні обойми вітрів,
Може, розвіють предтечею над білою річкою
Хоч кілька слів.
Знаю, що сам на прицілі, що поранений був у грудях,
Біле простирадло моє,
Нестримна ртуть.
Зима, зима, лікарняний колір,
У бинтах промені сонця ллються в лазарет.
Гей, санітар, неси крапель
По десять крапель, і вже, дивись, Квітень
Хриплять граки, співають лікарі,
Все про одного, все про одне,
Навколо розлитим молоком спокій.
Я запрягаю всі вовчі зграї завірюх в одну
Упряж, несіть швидше,
Туди, де зачала зірка золоту орду
Сяючих днів,
До меж орбіт на крутих віражах Січня
Колискова пісня небес,
Колима моя,
Зима, зима, зима.
Ти сповивала однією ковдрою наше тепло
У блокадну імлу вечорів,
Нас Гердою і Каєм вінчала, стукала в скло,
Так порізалася в кров,
А тепер ніби саван готуєш за вислугу років,
Біла пристань моя,
Мій нерозбірливий слід.
Зима, зима, сліпа сіль.
Ходжу-ковзаю, вниз падаю обличчям,
Гей, кочегаре, зігрій мене —
Такої ночі немає будинку без вогню.
Співає хуртовина, скрипить ліжко,
Все про одного, все про одне,
Навколо розлитим молоком спокій.