| «Якби сьогодні ввечері кожна зірка впала з неба, кожне бажання, яке я загадав, виповнило б мене
|
| ближче до вас.»
|
| Ну, я дивлюся на порожнє небо самотньої ночі, і судячи з цього
|
| кожна зірка зникла, і ви теж
|
| Відкрийте мій скриню, і ви знайдете пил і міль, що плавають у порожні
|
| зал
|
| Повільно пробираючись через розкидане всередині сміття, щоб усвідомити,
|
| не залишилося серця
|
| Я ніколи не думав, що мої губи будуть говорити або навіть про це думатиме мій розум
|
| день, коли я не міг схилити голову вночі й не бачити, як ти дивишся назад
|
| мене
|
| Але навіть після того, як буря прийшла й минула, життя неодмінно, на жаль, продовжиться!
|
| Мені просто боляче усвідомлювати, що мені доведеться сказати
|
| Сподіваюся, ти саме такий, яким я ніколи не стану. |
| х2
|
| Ми всі знаємо, що такі часи справді випробовують душу
|
| Щоб перейти від висоти до повзання так дуже низько
|
| Це наче опинитися під водою без повітря, щоб дихати
|
| Дивитися в цей розмитий світ і знову дивитися на мене
|
| Я ніколи не думав, що мої губи будуть говорити або навіть про це думатиме мій розум
|
| день, коли я не міг схилити голову вночі й не бачити, як ти дивишся назад
|
| мене
|
| Але навіть після того, як буря прийшла й минула, життя неодмінно, на жаль, продовжиться!
|
| Мені просто боляче усвідомлювати, що мені доведеться сказати
|
| Сподіваюся, ти саме такий, яким я ніколи не стану |