| Земля холодна й волога тисне на мій саван
|
| Смертність покинула мій смертний каркас
|
| Безсмертний назавжди залишиться моїм ім’ям
|
| Ця земля випила багато крові
|
| У боротьбі за порятунок моєї землі
|
| Дивно це відчуття, знаючи, що моя корона перейшла до руки Галла
|
| Дзвони дзвонять у смутку, коли мене опускають
|
| Холодна земля на якийсь час мовчить
|
| Мій надгроб, кам’яний хрест, носить моє ім’я
|
| Щоб нагадати всім чоловікам, що тут я брешу
|
| Глибоко в лоні світу
|
| Нарешті я усвідомлюю
|
| Шуми, які я не можу зрозуміти
|
| Спочатку шепіт, а тепер рев
|
| Страх оглушає мою душу
|
| Що це за стародавній жах, що кличе мене до себе?
|
| Над головою лунає громовий тріск
|
| Як мій хрест розрізаний надвоє
|
| Чи Бог виніс вирок моєму життю?
|
| Боюся, що це може бути правдою
|
| Моя душа повільно повертається туди, звідки вона прийшла
|
| Поволі я усвідомлюю, що це не Бог
|
| Мананнан бути його ім’ям
|
| Земля, яку я більше не відчуваю, притискається до моєї шкіри
|
| Саван наполовину звисає з мого трупа
|
| Досі тягнусь у болоті, яке вивергає мене з надр
|
| Про цю стародавню землю, яку я знав
|
| Очоне, що це за пекло на землі
|
| Це те, що з моїх мрій виросло?
|
| Гнильний, коли живий, проклятий, коли мертвий |