Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Art poétique, виконавця - Léo Ferré. Пісня з альбому Au théâtre Libertaire de Paris, у жанрі Европейская музыка
Дата випуску: 31.10.1986
Лейбл звукозапису: La mémoire et la mer, Léo Ferré
Мова пісні: Французька
Art poétique(оригінал) |
De la musique avant toute chose, |
Et pour cela préfère l’Impair |
Plus vague et plus soluble dans l’air, |
Sans rien en lui qui pèse ou qui pose. |
Il faut aussi que tu n’ailles point |
Choisir tes mots sans quelque méprise |
Rien de plus cher que la chanson grise |
Où l’Indécis au Précis se joint. |
C’est des beaux yeux derrière des voiles, |
C’est le grand jour tremblant de midi, |
C’est, par un ciel d’automne attiédi, |
Le bleu fouillis des claires étoiles! |
Car nous voulons la Nuance encore, |
Pas la Couleur, rien que la nuance! |
Oh! |
la nuance seule fiance |
Le rêve au rêve et la flûte au cor! |
Fuis du plus loin la Pointe assassine, |
L’Esprit cruel et le rire impur, |
Qui font pleurer les yeux de l’Azur, |
Et tout cet ail de basse cuisine! |
Prends l'éloquence et tords-lui son cou! |
Tu feras bien, en train d'énergie, |
De rendre un peu la Rime assagie. |
Si l’on n’y veille, elle ira jusqu’où? |
O qui dira les torts de la Rime! |
Quel enfant sourd ou quel nègre fou |
Nous a forgé ce bijou d’un sou |
Qui sonne creux et faux sous la lime? |
De la musique encore et toujours! |
Que ton vers soit la chose envolée |
Qu’on sent qui fuit d’une âme en allée |
Vers d’autres cieux à d’autres amours. |
Que ton vers soit la bonne aventure |
Éparse au vent crispé du matin |
Qui va fleurant la menthe et le thym… |
Et tout le reste est littérature |
Et tout le reste est littérature. |
(переклад) |
Музика перш за все, |
І для цього віддайте перевагу Непарному |
Більш нечіткий і більш розчинний у повітрі, |
Без нічого в ньому, що важить чи позує. |
Ви також не повинні йти |
Добирайте слова без помилок |
Немає нічого дорожчого за сіру пісню |
Де приєднується нерішучий до точного. |
Це красиві очі за пеленою, |
Це великий тремтячий полудень, |
Це під теплим осіннім небом, |
Змішана синь яскравих зірок! |
Тому що ми знову хочемо Нюансу, |
Не колір, просто відтінок! |
Ой! |
тінь тільки заручилася |
Сон до мрії і сопілка до валторни! |
Тікай далі від місця вбивства, |
Жорстокий дух і нечистий сміх, |
Від чого плачуть очі Лазурні, |
І весь той часник на задньому дворі! |
Візьміть красномовство і скрутіть йому шию! |
Ви впораєтеся добре, енергійний, |
Щоб Рим був трохи спокійнішим. |
Якщо ми не будемо стежити за цим, як далеко це зайде? |
О, хто буде говорити кривди про Райме! |
Яка глуха дитина чи який божевільний негр |
Підробив нам цю коштовність копійки |
Хто под вапном дзвонить пустим і фальшивим? |
Музика знову і завжди! |
Нехай твій вірш буде тим, що відлетів |
Що ми відчуваємо, що тікаємо від душі в проході |
До інших небес до інших кохань. |
Нехай твій вірш буде ворожінням |
Розкидані на свіжому ранковому вітрі |
Хто пахне м'ятою та чебрецем... |
А все інше – література |
А все інше – література. |