Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Завтра будет, виконавця - Ледоход.
Дата випуску: 18.07.2016
Мова пісні: Російська мова
Завтра будет(оригінал) |
Завтра будет то, что будет. |
Будет то, что после завтра мы забудем. |
Будут люди, будут встречи, речи, |
Поцелуи, ссоры, удары в печень, |
Трактиры-бары, квартиры-гитары, |
Одинокий вечерок с книжкою на пару. |
Бессонная ночь и, значит, сонное утро, |
Вновь табачка за Казанским – скрутить самокрутку. |
Идти по проспекту, на синюю ветку |
И, может, встретить того, кого полюблю. |
Завтра будет завтра, а сегодня |
Буду делать то, что душе угодно. |
А душе угодно без дел слоняться, |
На людей смотреть и над людьми смеяться: |
Они ворчат, краснеют и злеют, |
Всё куда-то спешат, но никуда не успеют. |
Да и я среди них такой же прохожий - |
Слегка отмороженный, с насупленной рожей. |
Иду по проспекту, на синюю ветку, |
Надеясь встретить того, кого полюблю. |
Пройдя по всему проспекту, и не успев на метро, |
И потеряв всю надежду, я не встретил никого. |
И лишь какой-то мент подошел ко мне, |
И попросил предъявить документ. |
Схватил его я за шкирку |
И в лицо ему крикнул: |
«Товарищ майор! |
Я вас очень люблю!» |
*Основано на реальных событиях |
(переклад) |
Завтра буде те, що буде. |
Буде те, що після завтра ми забудемо. |
Будуть люди, будуть зустрічі, промови, |
Поцілунки, сварки, удари в печінку, |
Трактири-бари, квартири-гітари, |
Самотній вечір з книжкою на пару. |
Безсонна ніч і, отже, сонний ранок, |
Знову тютюн за Казанським – скрутити самокрутку. |
Йти проспектом, на синю гілку |
І, може, зустріти того, кого покохаю. |
Завтра буде завтра, а сьогодні |
Робитиму те, що душі завгодно. |
А душі завгодно без діл тинятися, |
На людей дивитися і з людей сміятися: |
Вони бурчать, червоніють і зліють, |
Усі кудись поспішають, але нікуди не встигнуть. |
Та й я серед них такий же перехожий. |
Злегка відморожений, з насупленою пикою. |
Іду проспектом, на синю гілку, |
Сподіваючись зустріти того, кого покохаю. |
Пройшовши по всьому проспекту, і не встигнувши на метро, |
І, втративши всю надію, я не зустрів нікого. |
І лише якийсь мент підійшов до мене, |
І попросив надати документ. |
Схопив його я за шкірку |
І в обличчя йому крикнув: |
«Товаришу майор! |
Я вас дуже люблю!" |
*Засновано на реальних подіях |