Переклад тексту пісні Караван - Ледоход

Караван (оригінал)

Разлетаются листьями мысли, кружат
Ложатся на берег, на синюю гладь.
Уста набухают костром куража.
Роса на глазах – мне не солгать.
Мне бы допеть да, смеясь, в хоровод.
Но черной пустыней ведёт караван.
Птицы поют – мне бы к ним в небосвод,
Крысы кишат – мне бы дёрнуть стоп-кран.
В бетоне колодца муза – палач.
Но в трещинах сердца сочится июнь.
Твердит: «Ты попел, ты попил, так поплачь,
А как отрезвеешь, с левого сплюнь»
Вскружится ветер – я покружу,
Вскружит опять – я откажу.
Я не сбегаю - я ухожу.
Прочесть в междустрочье седых облаков
«Все, что вам нужно не так далеко,
Правда осыплется щебнем веков,
А истина в поле цветет васильком»
Истина теплится в юных глазах,
Терновых тропинках под натиском вёрст.
По небу несётся слепая гроза,
Моля обратиться в исповедь звёзд.
Ясность приходит в осеннюю тишь,
Пряча сердца под рябиновый кров.
Ясность прощает и ты всех простишь -
Тогда вдруг исчезнут тысячи слов.
Вскружится ветер – я откажу.
Я не сбегаю – я ухожу.
Все что-то кричат – но я не кричу.
Нет, я не в обиде – я просто молчу.

Караван (переклад)

Розлітаються листям думки, кружляють
Лягають на берег, на синю гладь.
Вуста набухають багаттям куражу.
Роса на очах - мені не збрехати.
Мені б доспівати та, сміючись, у хоровод.
Але чорною пустелею веде караван.
Птахи співають – мені б до них у небосхил,
Пацюки кишать - мені б смикнути стоп-кран.
У бетоні колодязя муза – кат.
Але в тріщинах серця сочиться червень.
Твердить: Ти поспівав, ти попив, так поплач,
А як протверезеш, з лівого сплюнь»
Закрутиться вітер – я покружу,
Закрутить знову – я відмовлю.
Я не втікаю – я йду.
Прочитати в міжрядок сивих хмар
«Все, що вам потрібно не так далеко,
Правда сиплеться щебенем століть,
А істина в полі цвіте волошки»
Істина теплиться в юних очах,
Тернові стежки під натиском верст.
По небу мчить сліпа гроза,
Молячи звернутися у сповідь зірок.
Ясність приходить в осінню тишу,
Ховаючи серця під горобину.
Ясність прощає і ти всіх пробачиш -
Тоді раптом зникнуть тисячі слів.
Закрутиться вітер – я відмовлю.
Я не втікаю – я йду.
Усі щось кричать – але я не кричу.
Ні, я не в образі – я просто мовчу.