| Спершу я ебну Леху гантелей у вухо
|
| Відклавши пекар
|
| Пекар може знадобитися потім
|
| В кінці втіхи
|
| Щоб доєбурити Леху вже напевно
|
| Відпустити Леху всі його дешеві гріхи
|
| Додати цій суці на горіхи
|
| Ти спитаєш за що Леху, Леха ж свій
|
| А я тобі відповім
|
| Який бля на хуй, Леха свій
|
| Роззуй очі, браза
|
| Леха нам такий самий, як гній
|
| Коли він у тілі гній, теж начебто свій
|
| Та не зовсім
|
| Всекайся в тему з другого удару
|
| З гантелі рясно закапає
|
| На люберецький килим із Лехою закінчено
|
| Далі, що далі Єгор
|
| Єгор це півхвилини роботи
|
| Колінами та ліктями
|
| І пиздець, не допомогла Єгорці
|
| Любов до сальця скибками
|
| Потім конвульсії рудого Едіка
|
| У тісному передпокої
|
| Вой Теми, гострий сморід його нутро
|
| У фурункулах його пика
|
| Ти скажеш бля Темка ж
|
| Не при справах, його то на хуя
|
| А я нічого тобі не відповім
|
| Нічого не відповім тобі я
|
| За Темою до праотців
|
| Пройде Данило
|
| Я доб'ю підорас в ножну
|
| Хрускіт кісток це мило
|
| За Данилою близнюки, вилетіло їхнє прізвище
|
| Ну ті мовчуни блондин, від татух всі сині
|
| Симетрично пожили вухари близнюки
|
| Народилися, здохли разом, як зліплі какашки
|
| Коротше пиздаускас цього піонерського загону
|
| Пошкодують, що за хвилину до самі не випили отрути
|
| У квартирі тихо-тихо
|
| Тільки звук витікаючої крові
|
| За ніч кров убереться в килими
|
| І на Петрівці вранці опер зрушить брови.
|
| Ти скажеш, що я ебнувся
|
| В кінець стукав і охуів
|
| Що по дурниці гасити своїх
|
| Голий бля беззаконня
|
| Що іноді варто включати голову
|
| Вимикати параною і бути типу кул
|
| І що сьомого року люди домовляються
|
| А не вирізають відразу аул
|
| Ти мене переконав я вмикаю голову
|
| І ламаю їй тобі ніс
|
| Як же ти заебал своєю правильністю
|
| Ботан хуесос
|
| Я на речі дивлюся зовсім інакше
|
| Нудний мудила
|
| Я не вимикаю параною
|
| Я не відпускаю вудила
|
| Я вважаю, що в цьому і є мій кул
|
| Зрозуміло тобі
|
| У сьомому році я поводжуся так
|
| Як мені приємно |