| Це розбиває мене і я замерзаю, як захоплена тварина:
|
| Я йду з тобою, це правда, або я ніколи не піду далеко:
|
| Єдині пагорби – це сміттєзвалища, вони зводять мене з розуму
|
| це набридає до сліз, нам потрібно вибратися звідси:
|
| Тож ми махаємо на прощання з громом у очах
|
| немає пункту, лише край Землі
|
| Сонце зникає, щоб ніколи не боятися, просто битися, битися, битися! |
| Ми маємо отримати
|
| геть звідси:
|
| Стільки днів я не спав у темряві
|
| плануючи втечу з лабіринту, захід сонця в смогі
|
| Я відчуваю, що горю живцем, закопаний по шию, коли мова йде про мертвих, жалкую чи заздрю їм?
|
| Тож ми махаємо на прощання ангелам в диявольську ніч
|
| немає пункту, лише край Землі
|
| сонце зникає, щоб ніколи не боятися, просто битися, битися, битися!
|
| Нам потрібно братися звідси
|
| Ми мусимо забиратися звідси, на біса звідси
|
| Ми мусимо забиратися звідси, на біса звідси
|
| Тож ми махаємо на прощання ангелам в диявольську ніч
|
| немає пункту, лише край Землі
|
| сонце зникає, щоб ніколи не боятися, просто битися, битися, битися!
|
| Нам потрібно братися звідси
|
| Просто боріться, боріться, боріться!
|
| Нам потрібно братися звідси
|
| Просто боріться, боріться, боріться!
|
| Нам потрібно братися звідси |