| Мої люди, які на горі
|
| Лежати, як старий, що вмирає
|
| Біль покинутості — це моя сумна компанія
|
| Люди мої, я залишаю вам свої радості...
|
| Люба моя, я беру твою посмішку
|
| Це було джерелом мого першого кохання
|
| Любов, я обіцяю тобі, як і коли я не знаю
|
| Але я знаю, знаю тільки те, що повернуся...
|
| Що буде, що буде, що буде
|
| що станеться з моїм життям, що воно буде
|
| Якщо я багато знаю чи нічого не знаю, завтра це буде видно
|
| І буде те, що буде...
|
| Що буде, що буде, що буде
|
| що станеться з моїм життям, що воно буде
|
| Вночі сумно звучатиме моя гітара
|
| І дівчина в моєму місті заплаче...
|
| Майже всі мої друзі вже пішли
|
| А інші підуть за мною
|
| Мені шкода, тому що мені сподобалось твоє приємне товариство
|
| Але це моє життя і я маю йти...
|
| Що буде, що буде, що буде
|
| що станеться з моїм життям, що воно буде
|
| Якщо я багато знаю чи нічого не знаю, завтра це буде видно
|
| І буде те, що буде...
|
| Що буде, що буде, що буде
|
| що станеться з моїм життям, що воно буде
|
| Вночі сумно звучатиме моя гітара
|
| І дівчина в моєму місті присниться...
|
| Що це буде... |