| Я пам’ятаю прохолодні літні ночі
|
| Як ти називав моє ім’я, як я Як я знав, що колись тебе не буде?
|
| і всі мрії, які ми прожили 4
|
| Вони ніколи не вмирали, вони все ще в моїй душі
|
| Дуріти біля вишневого дерева
|
| Займатися коханням біля Пірсу
|
| Ой! |
| це взагалі не має сенсу
|
| Дівчино, це не не здається несправедливим
|
| Ніколи не думав, що ми колись розлучимось
|
| Ніколи не думав, що коли-небудь побачу самотній, самотній відтінок, відтінок синього
|
| Ніколи не знайдіть іншого зі своєю посмішкою
|
| Навіщо мені 2 піти й втратити вас? |
| Самотній, самотній відтінок, відтінок синього
|
| Пізно ввечері я все ще тримаю твою подушку
|
| Те, як я тримав тебе, 2 цього дня
|
| Я закриваю очі, я досі чую твою посмішку
|
| Ми використовували 2 мрії про це нескінченне
|
| У нас були 2 мрії, ми б завжди були 1
|
| Іноді я плачу на два небеса вище
|
| Навіщо вам двоє забрали мою дитину?
|
| Тому що вона літає з усіма ангелами
|
| Я тут один 2 купаюсь у сльозах болю
|
| Ніколи не думав, що ми колись розлучимось
|
| Ніколи не думав, що коли-небудь побачу самотній, самотній відтінок, відтінок синього
|
| Ніколи не знайдіть іншого зі своєю посмішкою
|
| Навіщо мені 2 піти й втратити вас? |
| Самотній, самотній відтінок, відтінок синього
|
| Це вбиває мене Пройшли роки й 7 днів
|
| і не здається, що 2 покращиться
|
| Коли-небудь я знаю, що ми станемо 1
|
| Колись я знаю, що ми будемо разом
|
| Ніколи не думав, що ми колись розлучимось
|
| Ніколи не думав, що коли-небудь побачу самотній, самотній відтінок, відтінок синього
|
| Ніколи не знайдіть іншого зі своєю посмішкою
|
| Навіщо мені 2 піти й втратити вас? |
| Самотній, самотній відтінок, відтінок синього
|
| Подивіться на самотню, самотню тінь, відтінок синього… |