Переклад тексту пісні Ce petit chemin [From "Vive Paris"] - Jean Sablon, Mireille

Ce petit chemin [From "Vive Paris"] (оригінал)

Pour aller à la Préfecture
Prends la route numéro trois
Tu suis la file des voitures
Et tu t’en vas tout droit, tout droit…
C’est un billard, c’est une piste, Pas un arbre, pas une fleur, Comme c’est
beau, comme c’est triste, Tu feras du cent trente à l’heure
Mais moi, ces routes goudronnées, Toutes ces routes
Me dégoûtent, Si vous m’aimez, venez, venez, Venez chanter, venez flâner
Et nous prendrons un raccourci: Le petit chemin que voici…
Ce petit chemin… qui sent la noisette
Ce petit chemin… n’a ni queue ni tête
On le voit
Qui fait trois
Petits tours dans les bois
Puis il part
Au hasard
En flânant comme un lézard
C’est le rendez-vous de tous les insectes
Les oiseaux pour nous, y donnent leur fêtes
Les lapins nous invitent
Souris-moi, courons vite
Ne crains rien, Prends ma main
Dans Ce petit chemin!
Les routes départementales
Où les vieux cantonniers sont rois
Ont l’air de ces horizontales
Qui m’ont toujours rempli d’effroi…
Et leurs poteaux télégraphiques
Font un ombrage insuffisant
Pour les idylles poétiques
Et pour les rêves reposants…
A bas les routes rabattues
Les tas de pierres, La poussière
Et l’herbe jaune des talus…
Les cantonniers, il n’en faut plus!
…
Nous avons pris un raccourci: Le petit chemin que voici…
Ce petit chemin… qui sent la noisette
Ce petit chemin… m’a tourné la tête
J’ai poséTrois baisers
Sur tes cheveux frisés…
Et puis sur
Ta figure
Toutes barbouillée de mûres…
Pour nous observer, des milliers d’insectes
Se sont installés par dessus nos têtes
Mais un lièvre au passage
Nous a dit «Soyez sages!"Ne crains rien
Prends ma main
Dans Ce petit chemin!

Ce petit chemin [From "Vive Paris"] (переклад)

Поїхати в префектуру
Ідіть маршрутом номер три
Ви йдете по лінії автомобілів
А ти йди прямо, прямо...
Це більярдний стіл, це доріжка, Не дерево, не квітка, Як є
гарно, як сумно, ти будеш робити сто тридцять на годину
Але я, ці асфальтовані дороги, усі ці дороги
Відрази мене, якщо ти мене любиш, приходь, приходь, Приходь співай, прогуляйся
І ми підемо швидким шляхом: цей маленький шлях сюди...
Ця маленька доріжка... яка пахне лісовими горіхами
У цього маленького шляху... немає ні голови, ні хвоста
Ми це бачимо
хто робить три
Невеликі екскурсії в лісі
Потім він йде
Довільно
Розвалюється, як ящірка
Це зустріч усіх комах
Птахи для нас, дають там свої бенкети
Нас запрошують кролики
Посміхнись мені, давайте швидко бігти
Не бійся, візьми мене за руку
У цей маленький спосіб!
Відомчі дороги
Де старі дорожники — королі
Виглядають як ті горизонталі
Які завжди наповнювали мене жахом...
І їхні телеграфні стовпи
Робіть недостатнє затінення
Для поетичних ідилій
І для спокійних снів...
Геть розбиті дороги
Купи каміння, пил
І жовта трава схилів...
Дорожники, нам більше не треба!
…
Ми пішли швидким шляхом: цей маленький шлях сюди...
Ця маленька доріжка... яка пахне лісовими горіхами
Цей маленький шлях... повернув мені голову
Я попросив Три поцілунки
На твоєму кучерявому волоссі...
А потім далі
твоє обличчя
Все вимазане ожиною…
Спостерігають за нами тисячі комах
Влаштувалися над нашими головами
Але мимохідь заєць
Сказав нам: «Будьте мудрими!» Не бійтеся
Візьми мою руку
У цей маленький спосіб!