Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні The Ridge, виконавця - Information Society. Пісня з альбому Don't Be Afraid, у жанрі Индастриал
Дата випуску: 29.09.1997
Лейбл звукозапису: Hakatak International
Мова пісні: Англійська
The Ridge(оригінал) |
The holy girl is our focus |
She’s the story of us all |
She can feel our eyes upon her |
And the hope that she will fall |
On her left so warm and honey-sweet |
Like a jealous loving friend |
On her right such a steep cold and lonely climb |
The clinging threat of rejection |
And the thought of her imperfections |
She says she’s nowhere near the end yet |
And she makes no guarantees |
She’s comfortable with failure |
And her blood may one day freeze |
And in her iodine stretch |
Her eyes recede and roll away |
She knows she’s where nothing can reach her now |
Beyond where you can see |
Beyond where she wants to be She walks the ridge |
So glassy sharp |
You can’t find her now |
You can’t speak to her now |
She’s going out again |
One day she was a child |
She could touch the sun somehow |
She was held in the arms of the galaxy |
And that child is with her now |
And in her cobalt moments |
She’ll show that she’s afraid |
Her hands reach out and grasp at you |
But she’s falling further |
Falling further in the churning dark slide |
She walks the ridge |
So glassy sharp |
You can’t find her now |
You can’t speak to her now |
She’s closing off again |
Now she’s walking slowly onward |
Through the garden you can’t know |
Her dance so beautiful so twisted |
A spinning madness in the snow |
She’s got a black hole in there with her |
She’s got the sun all in there too |
They’re her partners in her eternal dance |
She’s not aware of time moving past her |
She’s not aware of getting any further |
She walks the ridge |
So glassy sharp |
You can’t find her now |
You can’t speak to her now |
She’ll never cry again |
(переклад) |
Свята дівчина — наш центр уваги |
Вона — історія нас усіх |
Вона відчуває на собі наші очі |
І надія, що вона впаде |
Зліва від неї так тепло і солодко, як мед |
Як ревнивий люблячий друг |
Праворуч від неї такий крутий холодний і самотній підйом |
Погроза відмови |
І думка про її недосконалості |
Каже, що ще не наближається до кінця |
І вона не дає жодних гарантій |
Вона задоволена невдачами |
І її кров може одного дня замерзнути |
І в йодній розтяжці |
Її очі відступають і відкочуються |
Вона знає, що зараз ніщо не може досягти її |
Поза тим, де ви можете побачити |
Поза тим, де вона хоче бути Вона йде хребтом |
Такий скляний гострий |
Ви не можете знайти її зараз |
Ви не можете говорити з нею зараз |
Вона знову виходить |
Одного разу вона була дитиною |
Вона могла якось торкнутися сонця |
Її тримали в обіймах галактики |
І ця дитина зараз з нею |
І в її кобальтових моментах |
Вона покаже, що боїться |
Її руки простягаються й хапаються за вас |
Але вона падає далі |
Подальше падіння в бурхливому темному гірці |
Вона йде хребтом |
Такий скляний гострий |
Ви не можете знайти її зараз |
Ви не можете говорити з нею зараз |
Вона знову закривається |
Тепер вона повільно йде вперед |
Через сад ти не можеш знати |
Її танець такий гарний, закручений |
Крутяче божевілля в снігу |
З нею у неї чорна діра |
У неї також все сонце |
Вони її партнери в її вічному танці |
Вона не усвідомлює, що час проходить повз неї |
Вона не знає про те, що йти далі |
Вона йде хребтом |
Такий скляний гострий |
Ви не можете знайти її зараз |
Ви не можете говорити з нею зараз |
Вона більше ніколи не заплаче |