Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Telemark , виконавця - Ihsahn. Пісня з альбому Telemark, у жанрі Прогрессив-металДата випуску: 13.02.2020
Лейбл звукозапису: Mnémosyne
Мова пісні: Норвезька
Telemark(оригінал) |
| Hør, det hveser |
| Gjennom kjerr og kratt |
| Se furuskogene omriss |
| Mot månens bleke natt |
| Før den falmer i et skimmer |
| Der morgentåke sakte stiger opp |
| Som drømmevev fra elv og vann, og myrer |
| I hjertet av en furet, værbitt kropp |
| Men la deg ei forføre av dets ynde |
| Mangt et myrlik falt for vever huldresang |
| Om du så søkte rike harmonier |
| Spiller her kun ensomhetens monotone klang |
| Lik et rovdyr sakte temmes |
| Men aldri eies fullt og helt |
| For sønnavind og lovord fra det fjerne |
| Er vårt sinn og hjerte delt |
| Se deg aldri mer tilbake |
| Din tid har kommet for å dra |
| Se deg aldri mer tilbake |
| Nå vet du hvor jeg kommer fra |
| Som marg igjennom telers knokler |
| Strekker seg fra bukt og fjord |
| En egenrådighetens folkesjel |
| Mot fjell og vidde der i nord |
| Så la deg ei av sindigheten kverve |
| Det er bergvegg mellom oss du ikke ser |
| Reis så som gjest igjennom riket |
| Her inne er der ikke plass til fler |
| Se deg aldri mer tilbake |
| Nå som du vet hvor jeg kommer fra |
| Fra fjordgap, gjennom vinterkledde skoger Over tindens kalde, nakne topp |
| Med en puls av srtridig vilje, banker |
| Selve hjertet i en furet, værbitt kropp |
| (переклад) |
| Слухай, це шипить |
| Через кущі й кущі |
| Подивіться контур соснових лісів |
| Назустріч блідої місячної ночі |
| До того, як він згасне в мерехтіння |
| Де повільно піднімається ранковий туман |
| Як сон тканини з річки і води, і боліт |
| У серці борознисте, обвітрене тіло |
| Але не спокушайтеся її благодаттю |
| Багато миро впало за плетіння даниної пісні |
| Якщо ви тоді шукали багатих гармоній |
| Грає тут лише монотонний звук самотності |
| Як хижака повільно приручається |
| Але ніколи не належав повністю |
| За південний вітер і хвалу здалеку |
| Наш розум і серце розділені |
| Ніколи не озирайся |
| Прийшов твій час піти |
| Ніколи не озирайся |
| Тепер ти знаєш, звідки я |
| Як мозок крізь тілесні кістки |
| Простягається від затоки та фіорду |
| Народна душа сваволі |
| До гір і рівнин там на півночі |
| Тож нехай хтось із твоєї розсудливості задихнеться |
| Між нами стоїть кам’яна стіна, яку ви не бачите |
| Потім подорожуйте як гість по королівству |
| Тут немає місця для більшого |
| Ніколи не озирайся |
| Тепер, коли ти знаєш, звідки я |
| Від фіордових прогалин, через ліси, покриті зимою, Над холодною голою вершиною |
| З пульсом впертої волі, банки |
| Саме серце борознисте, обвітрене тіло |