Переклад тексту пісні Telemark - Ihsahn

Telemark (оригінал)

Hør, det hveser
Gjennom kjerr og kratt
Se furuskogene omriss
Mot månens bleke natt
Før den falmer i et skimmer
Der morgentåke sakte stiger opp
Som drømmevev fra elv og vann, og myrer
I hjertet av en furet, værbitt kropp
Men la deg ei forføre av dets ynde
Mangt et myrlik falt for vever huldresang
Om du så søkte rike harmonier
Spiller her kun ensomhetens monotone klang
Lik et rovdyr sakte temmes
Men aldri eies fullt og helt
For sønnavind og lovord fra det fjerne
Er vårt sinn og hjerte delt
Se deg aldri mer tilbake
Din tid har kommet for å dra
Se deg aldri mer tilbake
Nå vet du hvor jeg kommer fra
Som marg igjennom telers knokler
Strekker seg fra bukt og fjord
En egenrådighetens folkesjel
Mot fjell og vidde der i nord
Så la deg ei av sindigheten kverve
Det er bergvegg mellom oss du ikke ser
Reis så som gjest igjennom riket
Her inne er der ikke plass til fler
Se deg aldri mer tilbake
Nå som du vet hvor jeg kommer fra
Fra fjordgap, gjennom vinterkledde skoger Over tindens kalde, nakne topp
Med en puls av srtridig vilje, banker
Selve hjertet i en furet, værbitt kropp

Telemark (переклад)

Слухай, це шипить
Через кущі й кущі
Подивіться контур соснових лісів
Назустріч блідої місячної ночі
До того, як він згасне в мерехтіння
Де повільно піднімається ранковий туман
Як сон тканини з річки і води, і боліт
У серці борознисте, обвітрене тіло
Але не спокушайтеся її благодаттю
Багато миро впало за плетіння даниної пісні
Якщо ви тоді шукали багатих гармоній
Грає тут лише монотонний звук самотності
Як хижака повільно приручається
Але ніколи не належав повністю
За південний вітер і хвалу здалеку
Наш розум і серце розділені
Ніколи не озирайся
Прийшов твій час піти
Ніколи не озирайся
Тепер ти знаєш, звідки я
Як мозок крізь тілесні кістки
Простягається від затоки та фіорду
Народна душа сваволі
До гір і рівнин там на півночі
Тож нехай хтось із твоєї розсудливості задихнеться
Між нами стоїть кам’яна стіна, яку ви не бачите
Потім подорожуйте як гість по королівству
Тут немає місця для більшого
Ніколи не озирайся
Тепер, коли ти знаєш, звідки я
Від фіордових прогалин, через ліси, покриті зимою, Над холодною голою вершиною
З пульсом впертої волі, банки
Саме серце борознисте, обвітрене тіло