| Містами, якими не знали,
|
| Ми крокували, ми жили легко.
|
| Що горіло, завжди запалювали,
|
| Де в нагороду, а десь на зло.
|
| Ні тебе, ні його, ні мені,
|
| Тут не буде зовсім скоро…
|
| Це місто, напевно, так втомилося від нас...
|
| Неможливо спати вночі,
|
| Тому що сотий раз,
|
| Чекаючи знову «ні»,
|
| Ти почув «так».
|
| Приспів:
|
| Лети назустріч семи вітрам,
|
| Без страху і без сумнівів.
|
| Поки вкриється вся земля,
|
| Твоєю колись тінню.
|
| Лети назустріч семи вітрам,
|
| Без страху і без сумнівів.
|
| Поки вкриється вся земля,
|
| Твоєю колись тінню.
|
| Не гадали, не ждали, не знали…
|
| Простіше в гору, а може в обхід.
|
| Винятки тисячі правил,
|
| Складають мене одного, але
|
| Ні тебе, ні його, ні мені,
|
| Тут не буде зовсім скоро
|
| І, мабуть, тут нас ніхто не чекав. |
| А жаль.
|
| Ми могли всю ніч не спати,
|
| Було би місто — буде сад,
|
| Де будь-який заборонений плід
|
| Цієї ночі зірвеш.
|
| Приспів:
|
| Лети назустріч семи вітрам,
|
| Без страху і без сумнівів.
|
| Поки вкриється вся земля,
|
| Твоєю колись тінню.
|
| Лети назустріч семи вітрам,
|
| Без страху і без сумнівів.
|
| Поки вкриється вся земля,
|
| Твоєю колись тінню.
|
| Програш.
|
| Лети назустріч семи вітрам,
|
| Без страху і без сумнівів.
|
| Поки вкриється вся земля,
|
| Твоєю колись тінню. |