Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Трамвайные пути, виконавця - GUF. Пісня з альбому Город дорог, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 24.11.2014
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: MONOLIT
Мова пісні: Російська мова
Трамвайные пути(оригінал) |
Эти мутные будни |
И эти изученные до жути маршруты прут меня лет с пяти |
И чуткие органы правосудия тут учат все продумывать |
Если вдруг задумал что-то суетить |
И тут мне шепнут эти трамвайные пути |
На том ли мы пути и стоит ли туда идти |
И смогут ли эти люди, пусть не дойти до сути, |
Но хотя бы вникнуть в то, что хотим донести, |
Но пока будет хоть какая студия |
Мы там рубить будем, что-то новое мутить |
Ведь мы так любим дуть рядом с Путиным |
И рэп придумывать о том, как мы любим жить, |
Но я абсолютно один к этой минуте |
Жду, пока Колька отпустят судьи |
И поймут, как он нужен тут, на этой студии |
И как ждут его эти трамвайные пути |
Пускай здесь ходят, как хотят |
Лира переулков наших — марка Centr |
Пускай их топчут, на них глядят |
Всю жизнь на свободе прогулки по темным аркам, |
Но не пропасть им никогда… |
Пойми, эти стихи будут тут всегда, будут тут всегда… |
Сердце посажено, печень нахуй послана |
За головой стараюсь ухаживать, но, походу, поздно |
И так важно однажды не проснуться взрослым |
И так страшно однажды загнуться от цирроза |
Да, мне жизненно необходимы |
Эта картина за окном и эта комната, полная дыма |
Пластилина с никотином; |
и чтобы только мимо |
Проезжала эта белая с синей полоской машина |
Стабильная маза с ганджубасом |
И второй, пожалуй, самый сильный альбом Наса |
И эти фразы, написанные разными пастами |
Чтобы связывались в рассказы, пускай не сразу |
Хотя бы две копейки на телефоне |
И по две рабочих батарейки — в плеере и диктофоне |
Эта замерзшая рука с бутылкой пива |
И твои уши — для этого речитатива |
(переклад) |
Ці каламутні будні |
І ці вивчені до жахливі маршрути пруть мене років з п'яти |
І чутливі органи правосуддя тут вчать все продумувати |
Якщо раптом задумав щось метушити |
І тут мені шепнуть ці трамвайні колії |
На том ли ми шляху і варто ли туди йти |
І зможуть ці люди, нехай не дійти до суті, |
Але хоч би вникнути в то, що хочемо донести, |
Але поки буде будь-яка студія |
Ми там рубатимемо, щось нове каламутити |
Адже ми так любимо дути поруч із Путіним |
І реп вигадувати про тому, як ми любимо жити, |
Але я абсолютно один до цієї хвилини |
Чекаю, доки Колька відпустять судді |
І зрозуміють, як він потрібен тут, на цій студії |
І як чекають на нього ці трамвайні шляхи |
Нехай тут ходять, як хочуть |
Ліра провулків наших — марка Centr |
Нехай їх топчуть, на них дивляться |
Все життя на вільні прогулянки темними арками, |
Але не зникнути їм ніколи... |
Зрозумій, ці вірші будуть тут завжди, будуть завжди… |
Серце посаджено, печінка нахуй послана |
За головою намагаюся доглядати, але, походу, пізно |
І так важливо одного разу не прокинутися дорослим |
І так страшно одного разу загнутися від цирозу |
Так, мені життєво необхідні |
Ця картина за вікном і ця кімната, повна диму |
Пластиліну з нікотином; |
і щоб тільки повз |
Проїжджала ця біла з синьою смужкою машина |
Стабільна маза з ганджубасом |
І другий, мабуть, найсильніший альбом Наса |
І ці фрази, написані різними пастами |
Щоб зв'язувалися в оповідання, нехай не відразу |
Хоча би дві копійки на телефоні |
І по дві робочі батарейки — в плеєрі та диктофоні |
Ця замерзла рука з пляшкою пива |
І твої вуха — для цього речитатива |