Переклад тексту пісні Трамвайные пути - GUF

Трамвайные пути (оригінал)

Эти мутные будни
И эти изученные до жути маршруты прут меня лет с пяти
И чуткие органы правосудия тут учат все продумывать
Если вдруг задумал что-то суетить
И тут мне шепнут эти трамвайные пути
На том ли мы пути и стоит ли туда идти
И смогут ли эти люди, пусть не дойти до сути,
Но хотя бы вникнуть в то, что хотим донести,
Но пока будет хоть какая студия
Мы там рубить будем, что-то новое мутить
Ведь мы так любим дуть рядом с Путиным
И рэп придумывать о том, как мы любим жить,
Но я абсолютно один к этой минуте
Жду, пока Колька отпустят судьи
И поймут, как он нужен тут, на этой студии
И как ждут его эти трамвайные пути
Пускай здесь ходят, как хотят
Лира переулков наших — марка Centr
Пускай их топчут, на них глядят
Всю жизнь на свободе прогулки по темным аркам,
Но не пропасть им никогда…
Пойми, эти стихи будут тут всегда, будут тут всегда…
Сердце посажено, печень нахуй послана
За головой стараюсь ухаживать, но, походу, поздно
И так важно однажды не проснуться взрослым
И так страшно однажды загнуться от цирроза
Да, мне жизненно необходимы
Эта картина за окном и эта комната, полная дыма
Пластилина с никотином;
и чтобы только мимо
Проезжала эта белая с синей полоской машина
Стабильная маза с ганджубасом
И второй, пожалуй, самый сильный альбом Наса
И эти фразы, написанные разными пастами
Чтобы связывались в рассказы, пускай не сразу
Хотя бы две копейки на телефоне
И по две рабочих батарейки — в плеере и диктофоне
Эта замерзшая рука с бутылкой пива
И твои уши — для этого речитатива

Трамвайные пути (переклад)

Ці каламутні будні
І ці вивчені до жахливі маршрути пруть мене років з п'яти
І чутливі органи правосуддя тут вчать все продумувати
Якщо раптом задумав щось метушити
І тут мені шепнуть ці трамвайні колії
На том ли ми шляху і варто ли туди йти
І зможуть ці люди, нехай не дійти до суті,
Але хоч би вникнути в то, що хочемо донести,
Але поки буде будь-яка студія
Ми там рубатимемо, щось нове каламутити
Адже ми так любимо дути поруч із Путіним
І реп вигадувати про тому, як ми любимо жити,
Але я абсолютно один до цієї хвилини
Чекаю, доки Колька відпустять судді
І зрозуміють, як він потрібен тут, на цій студії
І як чекають на нього ці трамвайні шляхи
Нехай тут ходять, як хочуть
Ліра провулків наших — марка Centr
Нехай їх топчуть, на них дивляться
Все життя на вільні прогулянки темними арками,
Але не зникнути їм ніколи...
Зрозумій, ці вірші будуть тут завжди, будуть завжди…
Серце посаджено, печінка нахуй послана
За головою намагаюся доглядати, але, походу, пізно
І так важливо одного разу не прокинутися дорослим
І так страшно одного разу загнутися від цирозу
Так, мені життєво необхідні
Ця картина за вікном і ця кімната, повна диму
Пластиліну з нікотином;
і щоб тільки повз
Проїжджала ця біла з синьою смужкою машина
Стабільна маза з ганджубасом
І другий, мабуть, найсильніший альбом Наса
І ці фрази, написані різними пастами
Щоб зв'язувалися в оповідання, нехай не відразу
Хоча би дві копійки на телефоні
І по дві робочі батарейки — в плеєрі та диктофоні
Ця замерзла рука з пляшкою пива
І твої вуха — для цього речитатива