Переклад тексту пісні Про лето - GUF

Про лето (оригінал)

Как я провел это лето?
Да нет, это лето меня провело,
Я не помню что было конкретно, но радуюсь безумно, что все-таки оно прошло.
Оно могло стать последним, так что можно сказать, что все хорошо,
Оно выдалось медленным, ещё мое одно лето на слоу мо.
Я и подумать не мог, что опять наступлю на те самые грабли,
И тут на тебе вдруг вчера был апрель, а сегодня сентябрь,
Этот город дорог, он крайне опасен, когда мы с Колямбой,
Богу спасибо, что уберег, за то что со мною всегда был.
Я не полез, если б знал бы, но я сам себе все объяснил,
Забыл насколько я слабый, насколько я слабый в сравнении с ним,
Пытаясь вспомнить хотя бы, чем занимался все эти дни,
Клубы дыма под лампой, дядя Лёша листает дневник.
Вроде всё было нормально, всё было ровно еще этой весной,
Я строил на лето огромные планы и радовал тех, кто был рядом со мной,
Думал с толком его провести, хотел к сыну сгонять в Индонезию,
И кстати месяц я там протусил, но вообще - не помню как съездил.
Я знал, что будет нелегко, но я не думал, что будет так сложно.
Я зашёл слишком далеко, с меня как будто бы сняли кожу.
Время утекает рекой, время остановить невозможно -
Лёха теперь другой, Лёха устал быть Алёшей.
Я знал, что будет нелегко, но я не думал, что будет так сложно.
Я зашёл слишком далеко, с меня как будто бы сняли кожу.
Время утекает рекой, время остановить невозможно -
Лёха теперь другой, Лёха устал быть Алёшей.
Зато я помню тот день, я помню тот самый звонок,
Я в рестике на районе сидел, потом сам набрал "Давай похулиганим, Колёк"
Помню компанию странную, районы спальные и себя вместе с ними,
Они закладки копали на палеве, я деньги бросал им на киви.
Ещё помню точно, я ездил куда-то за количеством ночью,
Погоня, в зеркале люстры, "черный ниссан, прижмитесь к обочине",
Помню четыре больнички, везде говорили, что мне помогают,
Но спасибо Всевышнему, я как-то оказался в Израиле.
Как выжил не знаю, что было не помню.
Я сильно раскаиваюсь, мне очень от этого стремно,
Читать об этом стесняюсь, но обещаю, что больше не буду,
Хотя нет, я не обещаю, скорее надеюсь на чудо.
Я знал, что будет нелегко, но я не думал, что будет так сложно.
Я зашел слишком далеко, с меня как будто бы сняли кожу.
Время утекает рекой, время остановить невозможно -
Лёха теперь другой, Лёха устал быть Алёшей.
Я знал, что будет нелегко, но я не думал, что будет так сложно.
Я зашел слишком далеко, с меня как будто бы сняли кожу.
Время утекает рекой, время остановить невозможно -
Лёха теперь другой.
Помню влюбился безумно буквально за несколько дней до этого,
Тогда подумать не мог, что вообще может за этим последовать,
Помню ресторан подмосковный, помню напротив её глаза,
Я вел себя предельно скромно, боялся что-то не то ей сказать.
Я смотрел на нее и думал: "блин, какая же она красивая"
Она смотрела на меня, улыбаясь, и молча парила,
Думал, отвернется от меня как обычно, но не тут-то было,
Она решила меня спасти и походу у неё получилось.
Я знал, что будет нелегко, но я не думал, что будет так сложно.
Я зашел слишком далеко, с меня как будто бы сняли кожу.
Я знал, что будет нелегко, но я не думал, что будет так сложно.

Про лето (переклад)

Як я провів це літо?
Та ні, це літо мене провело,
Я не пам'ятаю що було конкретно, але тішуся шалено, що все-таки воно пройшло.
Воно могло стати останнім, так що можна сказати, що все добре,
Воно видалося повільним, ще моє одне літо на слоу мо.
Я й подумати не міг, що знову наступлю на ті самі граблі,
І тут на тобі раптом учора був квітень, а сьогодні вересень,
Це місто дороге, воно вкрай небезпечне, коли ми з Колямбою,
Дякую Богові, що вберіг, за те що зі мною завжди був.
Я не поліз, якби знав би, але я сам собі все пояснив,
Забув, наскільки я слабкий, наскільки я слабкий у порівнянні з ним,
Намагаючись згадати хоча б чим займався всі ці дні,
Клуби диму під лампою, дядько Льоша гортає щоденник.
Начебто все було нормально, все було рівно ще цієї весни,
Я будував на літо величезні плани і радував тих, хто був поряд зі мною,
Думав з толком його провести, хотів до сина зганяти в Індонезію,
І до речі, місяць я там протусив, але взагалі - не пам'ятаю як з'їздив.
Я знав, що буде нелегко, але я не думав, що так складно.
Я зайшов надто далеко, з мене ніби зняли шкіру.
Час витікає рікою, час зупинити неможливо
Леха тепер інший, Леха втомився бути Альошею.
Я знав, що буде нелегко, але я не думав, що так складно.
Я зайшов надто далеко, з мене ніби зняли шкіру.
Час витікає рікою, час зупинити неможливо
Леха тепер інший, Леха втомився бути Альошею.
Зате я пам'ятаю той день, я пам'ятаю цей дзвінок,
Я в рестику на районі сидів, потім сам набрав "Давай похуліганим, Колек"
Пам'ятаю компанію дивну, райони спальні і себе разом із ними,
Вони закладки копали на палеві, я гроші кидав їм на ківі.
Ще пам'ятаю точно, я їздив кудись за кількістю вночі,
Погоня, в дзеркалі люстри, "чорний нісан, притисніть до узбіччя",
Пам'ятаю чотири лікарні, скрізь говорили, що мені допомагають,
Але дякую Всевишньому, я якось опинився в Ізраїлі.
Як вижив, не знаю, що було не пам'ятаю.
Я сильно каюсь, мені дуже від цього стрімко,
Читати про це соромлюся, але обіцяю, що більше не буду,
Хоча ні, я не обіцяю, скоріше сподіваюся на диво.
Я знав, що буде нелегко, але я не думав, що так складно.
Я зайшов надто далеко, з мене ніби зняли шкіру.
Час витікає рікою, час зупинити неможливо
Леха тепер інший, Леха втомився бути Альошею.
Я знав, що буде нелегко, але я не думав, що так складно.
Я зайшов надто далеко, з мене ніби зняли шкіру.
Час витікає рікою, час зупинити неможливо
Леха тепер інший.
Пам'ятаю закохався шалено буквально за кілька днів до цього,
Тоді подумати не міг, що взагалі може за цим послідувати,
Пам'ятаю ресторан підмосковний, пам'ятаю навпроти її очі,
Я поводився дуже скромно, боявся щось сказати їй.
Я дивився на неї і думав: "млинець, яка ж вона красива"
Вона дивилася на мене, посміхаючись, і мовчки ширяла,
Думав, відвернеться від мене як завжди, але не тут-то було,
Вона вирішила мене врятувати і походу їй вийшло.
Я знав, що буде нелегко, але я не думав, що так складно.
Я зайшов надто далеко, з мене ніби зняли шкіру.
Я знав, що буде нелегко, але я не думав, що так складно.