Переклад тексту пісні Terminalis - Гоша Куценко

Terminalis (оригінал)

Я иду улицами любимого города,
Меня с детства пригревали разные города,
Но я люблю именно-именно его,
Я даже б отдал жизнь за временно прописанную в него.
Вот моя школа в ней меня нормально учили,
Церковь в ней паранормально крестили.
На том углу мы курили, смеялись, пили,
А на этом меня пару минут тому, как убили.
Как убили?
Как убили?
Как убили?
Что-то вроде смертельно устал и уснул
И очнуться нет сил, нет сил.
Задет за живое, ножом ножевое,
Иду, а за мною кровавый курсив.
Как убитыми такими глазами смотреть,
Живым в глаза брату и маме?
Из-за телочки, мля.
Зря так с ее пацаном, мы его пацанами.
Припев:
Там где есть проблемы, меня больше нет.
В этом «нет» на все вопросы, смертельный ответ.
Я иду и ищу подходящую рифму, моему состоянию.
Что-то бы вроде бы вечное, умиротворение, умер, умер,
Недоумерание, рано, рано, рано…
Слово за слово, за слово, слово,
Контакта не вышло, не вышло, не вышло.
Не услышали взрослые люди друг друга,
Бывает так с нами.
Даже стыдно сейчас вспоминать,
Как все муторно вышло, вне смысла.
Вдруг блеснуло, мелькнуло и в мясо мое
Звук такой до сих пор внутри слышно.
Вот уйду я сейчас на прием
К самому главному в мире врачу.
Вот припишет таблетки, от которых
Надеюсь я в рай улечу.
Если же есть у них против меня
Типа веские противопоказания,
Готовься признаться, с*да-мазо наказаться,
Но ада не надо, не надо.
Размножаются клетки.
Молекулы: теплятся, телятся, делятся.
Люди влюбляются, жизнь продолжается, мир потерянный множиться.
Понял я почему так тоскливо на ноль помножалась тема моя.
Я ползу весь в крови по любимому городу,
А умер за ту, которую не любил.
Припев:
Там где есть проблемы, меня больше нет.
В этом «нет» на все вопросы, смертельный ответ.
Я иду и ищу подходящую рифму, моему состоянию.
Что-то бы вроде бы вечное, умиротворение, умер, умер,
Недоумерание, рано, рано, рано…

Terminalis (переклад)

Я йду вулицями улюбленого міста,
Мене з дитинства пригрівали різні міста,
Але я люблю саме його,
Я навіть віддав життя за тимчасово прописане в нього.
Ось моя школа в ній мене нормально вчили,
Церкву в неї паранормально хрестили.
На тому кутку ми курили, сміялися, пили,
А на цьому мене пару хвилин тому, як убили.
Як убили?
Як убили?
Як убили?
Щось смертельно втомився і заснув
І опричинитися немає сил, немає сил.
Зачеплений за живе, ножем ножове,
Іду, а за мною кривавий курсив.
Як убитими такими очима дивитись,
Живим у очі братові і мамі?
Через теличку, мля.
Даремно так з її пацаном, ми його пацанами.
Приспів:
Там, де є проблеми, мене більше немає.
У цьому «ні» на всі питання, смертельну відповідь.
Я іду і шукаю відповідну риму, моєму стану.
Щось би ніби вічне, умиротворення, помер, помер,
Здивування, рано, рано, рано…
Слово за слово, за слово, слово,
Контакту не вийшло, не вийшло, не вийшло.
Не почули дорослі люди один одного,
Буває так із нами.
Навіть соромно зараз згадувати,
Як усе вийшло, поза змістом.
Раптом блиснуло, майнуло і м'ясо моє
Звук такий досі всередині чути.
Ось піду я зараз на прийом
До найголовнішого в світі лікаря.
Ось припише таблетки, від яких
Сподіваюся я врай відлікую.
Якщо ж є у них проти мене
Типу вагомі протипоказання,
Готуйся зізнатися, с*да-мазо покаратися,
Але пека не треба, не треба.
Розмножуються клітки.
Молекули: тепляться, тіляться, діляться.
Люди закохуються, життя продовжується, світ втрачений множитися.
Зрозумів я чому так тужливо на нуль помножувалася тема моя.
Я повзу весь у крові по улюбленому місту,
А помер за ту, яку не любив.
Приспів:
Там, де є проблеми, мене більше немає.
У цьому «ні» на всі питання, смертельну відповідь.
Я іду і шукаю відповідну риму, моєму стану.
Щось би ніби вічне, умиротворення, помер, помер,
Здивування, рано, рано, рано…