Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Splinters of life, виконавця - Gorod. Пісня з альбому Process of a new decline, у жанрі
Дата випуску: 31.12.2008
Лейбл звукозапису: Listenable
Мова пісні: Англійська
Splinters of life(оригінал) |
Why are we alive? |
Is there anything left to expect? |
I’m getting tired of living in this stinky desert |
All around me, the rests of my pride are lying |
All lives turn into death |
I can’t breath! |
My heart is bleeding |
For the human destiny |
Every glance is bogged down |
In the nature that we’ve made lunar |
Why are we alive? |
Is there anything left to expect? |
I’m getting tired of living in this stinky desert |
All around me, the rests of my pride are lying |
Rather put an end to it with my hands or with bombs |
Despicable, disgusting |
Natural is our taste of destruction |
Corrupted, dark, guilty |
Will be our soul after death |
I could kick myself |
And what a shame to belong to these living beings |
I’d rather be an animal |
No remorse |
I’d rather be an object |
Lifeless |
Just inert |
With time as master and creator |
I live in black |
I’m dream in red |
All I see is desolation |
And I’m thinking of what we did |
My tears are feeding my fellow men’s stream of blood |
I want to loose myself in the twist and turns of disappointment |
I believed in Man and God, both of them lied to me |
Is there any reason to live anymore? |
Who or what can offer me a chance? |
I’d rather be the wind to fly far away from human species |
I’d rather be a blade of grass, the one that sticks up again |
After the steps of the angry warriors |
As if sun and water were enough! |
My life continues |
At last my mind can hear an echo of the survivor’s tales |
I’ve spent so much time moaning over myself |
That odd entity allures me |
Who are you Adam? |
(переклад) |
Чому ми живі? |
Чи залишилося чогось очікувати? |
Я втомився жити в цій смердючій пустелі |
Навколо мене лежать залишки моєї гордості |
Усі життя перетворюються на смерть |
Я не можу дихати! |
Моє серце обливається кров’ю |
За людську долю |
Кожен погляд заплутаний |
У природі, яку ми зробили місячною |
Чому ми живі? |
Чи залишилося чогось очікувати? |
Я втомився жити в цій смердючій пустелі |
Навколо мене лежать залишки моєї гордості |
Скоріше покінчи з цим своїми руками чи бомбами |
Підлий, огидний |
Природний — наш смак знищення |
Розбещений, темний, винний |
Буде наша душа після смерті |
Я могла бити себе |
І який сором належати до цих живих істот |
Я краще буду твариною |
Без каяття |
Я краще буду об’єктом |
Неживий |
Просто інертний |
З часом як господар і творець |
Я живу в чорному |
Я мрію в червоному |
Все, що я бачу, — це спустошення |
І я думаю про те, що ми зробили |
Мої сльози живлять кров’ю моїх побратимів |
Я хочу потрапити в повороти розчарування |
Я вірив у Людину і Бога, вони обидва брехали мені |
Чи є причина жити далі? |
Хто чи що може запропонувати мені шанс? |
Я вважаю за краще бути вітром, щоб летіти далеко від людського роду |
Я краще буду травинкою, тією, що знову стирчить |
Після кроків розгніваних воїнів |
Ніби сонця і води вистачило! |
Моє життя триває |
Нарешті мій мозок може почути відлуння розповідей тих, хто вижив |
Я провів так багато часу, стогнучи над собою |
Мене приваблює ця дивна сутність |
Хто ти Адам? |