| Хлопці й дівчата
|
| Вони переходять у кути кімнати
|
| Я подумав, що передбачив рух
|
| Ми ніколи не змінимо звички старої школи
|
| З усім, що я коли-небудь зробив
|
| Ми працюємо телефоном
|
| І чекайте моменту, що настане
|
| Але ніколи, ніколи ми не могли згадати
|
| Ви не можете запитати мене, як ви говорите
|
| (Ти все одно смієшся)
|
| Як я можу змусити себе грати?
|
| Проходять дні, що минають
|
| Чи потрібно запитувати?
|
| Як мені дізнатися, чи змінилися ви?
|
| Хоча роки були добрі
|
| Зблизька я не міг би точно сказати
|
| Ну, ви знаєте, я ніколи не вміла розрізнятися
|
| Начебто можна сказати
|
| Я ніколи не змінювався
|
| І якщо ви чули телефон раніше
|
| Я не хочу бути нудьгою
|
| Тоді що, на вашу думку, ми робимо?
|
| Тому що ніколи, ніколи ми не могли згадати
|
| Ви не можете запитати мене, як ви говорите
|
| (Ти все одно смієшся)
|
| Як я можу змусити себе грати?
|
| Проходять дні, що минають
|
| Чи потрібно запитувати?
|
| Як мені дізнатися, чи змінилися ви?
|
| Хлопці й дівчата, вони починають
|
| Зрештою, як завжди
|
| Роблю вибір
|
| Зніми це
|
| Я чув, як ми гріхаємо
|
| Це дитяча гра
|
| І якщо дні, які ми пройшли між ними, ми витрачаємо на
|
| Тоді лежати
|
| Мені не заперечувати?
|
| Якщо коли, коли я намагався розповісти вам
|
| Ви не можете запитати мене, як ви говорите
|
| (Ти все одно смієшся)
|
| Як я можу змусити себе грати?
|
| Проходять дні, що минають
|
| Чи потрібно запитувати?
|
| Як мені дізнатися, чи змінилися ви? |