| Меня здесь нет, меня не существует.
| Мене тут нема, мене не існує.
|
| Под заповедь немого мира ветер дует,
| Під заповідь німого світу вітер дме,
|
| Унося за собой лепестки хризантем.
| Виносячи за собою пелюстки хризантем.
|
| Меня здесь нет. | Мене тут немає. |
| Я был когда-то
| Я був колись
|
| Забытой тенью мёртвого солдата,
| Забутою тінню мертвого солдата,
|
| Уходящим в никуда от проблем.
| Ті, що йдуть в нікуди від проблем.
|
| Все эти мёртвые тела
| Всі ці мертві тіла
|
| Разносило по свету.
| Розносило світом.
|
| Судьба с собою забрала
| Доля із собою забрала
|
| Всю боль, что рушилась заветом.
| Весь біль, що валився завітом.
|
| Мы простоим на трупах наших душ,
| Ми простоїмо на трупах наших душ,
|
| Тонувших в топях ядовитых слёз.
| Отруйних сліз, що тонули в топях.
|
| Мы не забудем крики в никуда
| Ми не забудемо крики в нікуди
|
| Людей, терявших смысл своих грёз.
| Людей, які втрачали сенс своїх мрій.
|
| Меня здесь нет. | Мене тут немає. |
| Я был последним,
| Я був останнім,
|
| Кто не поверил вечным сплетням,
| Хто не повірив вічним пліткам,
|
| И навсегда останется в сердцах.
| І назавжди залишиться у серцях.
|
| Меня здесь нет. | Мене тут немає. |
| Я был когда-то
| Я був колись
|
| Забитым в облако печали и разврата.
| Забитим у хмару смутку та розпусти.
|
| Я забыл, как я чувствовал страх.
| Я забув, як я відчував страх.
|
| Все эти мёртвые тела
| Всі ці мертві тіла
|
| Разносило по свету.
| Розносило світом.
|
| Судьба с собою забрала
| Доля із собою забрала
|
| Всю боль, что рушилась заветом.
| Весь біль, що валився завітом.
|
| Мы простоим на трупах наших душ,
| Ми простоїмо на трупах наших душ,
|
| Тонувших в топях ядовитых слёз.
| Отруйних сліз, що тонули в топях.
|
| Мы не забудем крики в никуда
| Ми не забудемо крики в нікуди
|
| Людей, терявших смысл своих грёз. | Людей, які втрачали сенс своїх мрій. |