| Схватившись за раму, уставившись вниз,
| Схопившись за раму, втупившись вниз,
|
| Стою на карнизе я с мыслью «Держись!»…
| Стою на карнизі я з думкою «Тримайся!»…
|
| Звезды ровный свет отразился в мечтах –
| Зірки рівне світло відбилося в мріях –
|
| В тех, что навеял безумный монах…
| У тих, що навіяв шалений ченець.
|
| Когда упаду, то подумаю вдруг:
| Коли впаду, то подумаю раптом:
|
| Замкнулся ещё и не начатый круг,
| Замкнулося ще й не розпочате коло,
|
| И земля, что казалось, так далеко –
| І земля, що здавалося, так далеко –
|
| Разверзнется, примет… станет легко…
| Розкриється, прийме… стане легко…
|
| А сейчас, я стою и смотрю на звезду.
| А зараз я стою і дивлюся на зірку.
|
| Безумный монах держит книгу свою…
| Божевільний чернець тримає книгу свою...
|
| Смелей! | Сміливіше! |
| В неизбежность пусть ступит нога,
| У неминучість нехай ступить нога,
|
| Расстоянье в пол шага…
| Відстань на пів кроку…
|
| А сейчас, я стою и смотрю на звезду.
| А зараз я стою і дивлюся на зірку.
|
| Безумный монах держит книгу свою…
| Божевільний чернець тримає книгу свою...
|
| Смелей! | Сміливіше! |
| В неизбежность пусть ступит нога,
| У неминучість нехай ступить нога,
|
| Расстоянье в пол шага…
| Відстань на пів кроку…
|
| Шаг вперёд – рвётся плоть, ломается кость,
| Крок вперед – рветься тіло, ламається кістка,
|
| Из пасти разверстой материи сочится злость…
| З пащі розверстої матерії сочиться агресивність.
|
| Отойди, меня брось. | Відійди, мене кинь. |
| Позволь упасть –
| Дозволь впасти -
|
| Я видел, как приходит и уходит страсть…
| Я бачив, як приходить і йде пристрасть.
|
| Шаг вперёд – рвётся плоть, ломается кость,
| Крок вперед – рветься тіло, ламається кістка,
|
| Из пасти разверстой материи сочится злость…
| З пащі розверстої матерії сочиться агресивність.
|
| Отойди, меня брось. | Відійди, мене кинь. |
| Позволь упасть –
| Дозволь впасти -
|
| Я видел, как приходит и уходит страсть…
| Я бачив, як приходить і йде пристрасть.
|
| А сейчас, я стою и смотрю на звезду.
| А зараз я стою і дивлюся на зірку.
|
| Безумный монах держит книгу свою…
| Божевільний чернець тримає книгу свою...
|
| Смелей! | Сміливіше! |
| В неизбежность пусть ступит нога,
| У неминучість нехай ступить нога,
|
| Расстоянье в пол шага…
| Відстань на пів кроку…
|
| А сейчас, я стою и смотрю на звезду.
| А зараз я стою і дивлюся на зірку.
|
| Безумный монах держит книгу свою…
| Божевільний чернець тримає книгу свою...
|
| Смелей! | Сміливіше! |
| В неизбежность пусть ступит нога,
| У неминучість нехай ступить нога,
|
| Расстоянье в пол шага…
| Відстань на пів кроку…
|
| Теперь уже никогда
| Тепер уже ніколи
|
| Не зажжется наша звезда,
| Не запалиться наша зірка,
|
| Лишь потухших дней череда
| Лише згаслих днів низка
|
| Преследует мир мой всегда…
| Переслідує мій світ завжди…
|
| Теперь уже никогда
| Тепер уже ніколи
|
| Не запомнятся жизни года,
| Не запам'ятаються життя року,
|
| Не зажжется наша звезда,
| Не запалиться наша зірка,
|
| И как капли все города…
| І як краплі усі міста…
|
| А сейчас, я стою и смотрю на звезду.
| А зараз я стою і дивлюся на зірку.
|
| Безумный монах держит книгу свою…
| Божевільний чернець тримає книгу свою...
|
| Смелей! | Сміливіше! |
| В неизбежность пусть ступит нога,
| У неминучість нехай ступить нога,
|
| Расстоянье в пол шага…
| Відстань на пів кроку…
|
| А сейчас, я стою и смотрю на звезду.
| А зараз я стою і дивлюся на зірку.
|
| Безумный монах держит книгу свою…
| Божевільний чернець тримає книгу свою...
|
| Смелей! | Сміливіше! |
| В неизбежность пусть ступит нога,
| У неминучість нехай ступить нога,
|
| Расстоянье в пол шага… | Відстань на пів кроку… |