| Ну, чогось не вистачає, але вони не потягнуть річку
|
| Бог посилає своїх дітей на вулиці
|
| Ви можете копати все, що завгодно, але немає закопаних сокир
|
| Лише кістки на столі, випалені дірки в сидінні
|
| Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів
|
| Я був принижений з собаками, я був низько з жабами
|
| Я пішов дорогою, старий відлюдник не піде
|
| І я відчув святе в нескінченних просторах
|
| Я читав їхні імена, поки вони всі ховали обличчя
|
| Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів
|
| Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів
|
| Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?
|
| Ми будемо сяяти, як хром, білосніжними крилами ангела
|
| Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?
|
| Відомий відомим, мрійникам мрії
|
| І стібок за стібком, ми працюємо, щоб розірвати шов
|
| Одна рука в небі, інша на третій рейці
|
| Ваш розум не може бути вільним, якщо ваша душа у в’язниці
|
| Хай живуть ланцюги, відпустіть мою праску
|
| Хай живе твій король, коли він помре, як я
|
| Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів
|
| Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів
|
| Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?
|
| Ми будемо сяяти, як хром, білосніжними крилами ангела
|
| Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?
|
| Відомий відомим, мрійникам мрії
|
| І стібок за стібком, ми працюємо, щоб розірвати шов
|
| За дверима подивіться на камінь
|
| Слухайте Голоси, які не залишать вас у спокої
|
| Підніміться на лозу, яка йде прямо на вашу думку
|
| Загубитися в джунглях свого власного простору та часу
|
| Мені пощастило в ці дні
|
| Мені пощастило в ці дні
|
| Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?
|
| Ми будемо сяяти, як хром, білосніжними крилами ангела
|
| Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?
|
| Відомий відомим, мрійникам мрії
|
| І стібок за стібком, ми працюємо, щоб розірвати шви |