| Пляшка вина і два келихи
|
| Картопляний салат і той старий кошик для пікніка
|
| У неділю пополудні простягнули ковдру стільки років, що ми з звичай втрачаємо сліди
|
| цього
|
| Ці роки перетворюють мрії на спогади
|
| Дуже вдячний за кожен, який ти провів зі мною
|
| Не можу повірити, що діти, які були біля наших ніг, виїхали й почали власних
|
| сім'ї
|
| Здається, що це було лише вчора
|
| Я стояв у цьому дзеркалі й вправлявся, що сказати
|
| Просто знайте, коли я живу даним моментом
|
| Мої очі світилися, простягнув мою руку й відчув твою на ній
|
| Ви не знаєте сили такого дотику
|
| У вас закоханий хлопець
|
| Усе, про що я колись дбав, відходить на задній план
|
| Я так відчуваю до сьогодні, справді
|
| Сміх і сльози, які були у нас протягом багатьох років
|
| Як магніти, притягуйте без страху
|
| Сонячне світло, яке чарівно з’явилося
|
| Я все це пригадую, і я радий, що ви тут
|
| Сміх і сльози, які були у нас протягом багатьох років
|
| Почуття супутника близько
|
| Перший дотик, який неможливо порівняти
|
| Я пригадую, і я радий, що ви тут
|
| Це старе дерево стало свідком нашого першого кохання
|
| Я витягнув кишеньковий ніж, назвав своє ім’я
|
| Але, як і всі дерева, він вирощував кільця, і це різьблення стало важче читати
|
| здалеку
|
| І стрес у цьому світі тиснув на вас
|
| Змусила вас забути, що у вас є щось особливе
|
| І весь цей безлад, ви, як правило, нехтували благословенням, яке спало безпосередньо
|
| поряд з тобою
|
| Тож мене болісно ігнорує дівчина, що прикидається дамою, яку я кохаю
|
| І хоча я жив як твій чоловік
|
| Я не можу не пропустити поцілунок, у який закохався
|
| Що колись обіймалися і цілувалися
|
| Одного разу з’явився шлях до сварки та сварки
|
| Тепер лаються, і ніхто не слухає
|
| Втратив будь-яку хватку з любов’ю в її розпалі
|
| Сміх і сльози, які були у нас протягом багатьох років
|
| Проблеми, які ви маєте, заважають
|
| Розбитий серце й страждання, які ми розділили
|
| Я все це пригадую, і я радий, що ви тут
|
| Сміх і сльози, які були у нас протягом багатьох років
|
| Ми кинулися й відреагували зі страху
|
| Порушені обіцянки неможливо поправити
|
| Я все це пригадую, і я радий, що ви тут
|
| Ті речі, які ми говоримо, сперечаючись
|
| Ніколи не йдіть, вони стають частиною вас
|
| Більше того, з кожним новим шрамом ставало все важче відкрити тобі своє серце
|
| Мені потрібно, щоб ви мені повірили, коли я вам це скажу
|
| Я не кидався на вас, щоб повернути вас
|
| Я просто хотів прихильності, коли вперше інший звернув увагу,
|
| Я був у пастці
|
| Я дозволив їй замінити вас
|
| Намагаюся повернути магію, яку я знав
|
| Ось чому я влюбився тому що
|
| Коли вона тримала мене на руках, я вдавав, що вони твої
|
| Я не звинувачую вас у тому, що ви злилися на мене
|
| Ми були сім’єю, я пережив трагедію
|
| Не можна звинувачувати вас у втраті розуму
|
| Перевертаючи мене у сні й колоти
|
| Сміх і сльози, які були у нас протягом багатьох років
|
| Кожного разу наближається наш ювілей
|
| Ви з’являєтеся з кошиком для пікніка та пивом
|
| Я все це пригадую, і я радий, що ви тут
|
| Виявляється, у нас були сміх і сльози
|
| Найкращі розмови, які я мав із вами за останні роки
|
| Ось тут, де ти поклав мою криньку, моя люба
|
| Я збережу вам місце й побачу вас, коли ви будете тут |