| Наші серця в пастці
|
| У спіралі боротьби
|
| Марна битва за черговий світанок
|
| Мрія про небеса
|
| Рухаючись на південь все далі й далі
|
| Прагнення до миру — віддане війні
|
| У пошуку мети
|
| У пошуку сенсу
|
| Але в кінцевому підсумку з жахливим розчаруванням
|
| Навіть для найбагатшого вмісту
|
| І найчистіші радості
|
| Більше не може вгамувати наш голод
|
| Серця, як судини, неможливо наповнити
|
| Витікає кров, крапля за краплею
|
| Обіцянки, дані нами для себе
|
| Іскра надії — як щит, так і зброя
|
| Щоб сховатися та вразити гнівом
|
| Але ціль — ми і вона притягує лезо
|
| Кожна думка, яку ми виводимо сьогодні ввечері
|
| Кожен шанс, з яким ми стикаємося
|
| Кожен вибір, який ми робимо
|
| Усі вони ведуть нас назад
|
| Кожен сон, який ми розмножуємо сьогодні
|
| Кожен шанс, який ми скористаємось
|
| Кожен вибір, який ми робимо
|
| Усі вони ведуть нас назад
|
| Кожен шрам, який ми отримаємо сьогодні ввечері
|
| Кожен спогад
|
| Кожна зірка і кожен день
|
| День за днем наодинці ми малюємо шрами
|
| Шар за шаром і пензлик — це ніж
|
| День за днем наодинці ми малюємо шрами
|
| Шар за шаром і полотно — це серце
|
| Кожна думка, яку ми виводимо сьогодні ввечері
|
| Кожен шанс, з яким ми стикаємося
|
| Кожен вибір, який ми робимо
|
| Усі вони ведуть нас назад
|
| Кожен сон, який ми розмножуємо сьогодні
|
| Кожен шанс, який ми скористаємось
|
| Кожен вибір, який ми робимо
|
| Усі вони ведуть нас назад
|
| Кожен шрам, який ми отримаємо сьогодні ввечері
|
| Кожен спогад
|
| І це зоряне небо
|
| Усі вони ведуть нас назад
|
| Кожне страждання, кожна радість
|
| Кожну ніч і кожен день
|
| День за днем наодинці ми малюємо шрами
|
| Шар за шаром і пензлик — це ніж
|
| День за днем наодинці ми малюємо шрами
|
| Шар за шаром і полотно — це серце
|
| Страждання зробили блаженство
|
| Обіцянка миру
|
| Самопожертва
|
| В надії на спокій
|
| Страждання зробили блаженство
|
| Протез миру
|
| Щоб розпалити світло
|
| У темряві простого буття
|
| Товщі і товщі
|
| Ще один струп, який ми малюємо
|
| Щоб знову заповнити діру
|
| Товщі і товщі
|
| Ще один струп, який ми малюємо
|
| Щоб знову відчути себе цілісним
|
| І ніхто не знає
|
| Коли він розпадеться |